Цитологічне прогнозування агресії раку щитоподібної залози як новий перспективний напрямок у клінічній тиреоїдології

Анотація

Резюме. Незважаючи на сприятливий прогноз для більшості пацієнтів із папілярною карциномою щитоподібної залози (ПКЩЗ), існують проблеми своєчасного прогнозування агресивних субтипів, метастазування, радіойодрезистентності ПКЩЗ, диференціювання індолентних від агресивних форм мікрокарцином, оскільки від цього залежить тактика лікування. У цьому повідомленні розглянутий новий напрямок розвитку клінічної тиреоїдології – цитологічне прогнозування агресії та радіойодрезистентності ПКЩЗ.

Мета. Проаналізувати літературні дані та навести результати власних досліджень щодо визначення цитологічних проявів агресії та радіойодрезистентності ПКЩЗ, що дозволить розробити ефективні методи раннього передопераційного прогнозування агресії пухлин, що допоможе визначити адекватну тактику лікування.

Матеріал і методи. Проведено огляд джерел літератури, проаналізовано дані власних досліджень. Використані методи цитологічного та імуноцитохімічного дослідження пунктатів ПКЩЗ та їх метастазів, отриманих у результаті проведення тонкогольчастої аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ).

Результати. Літературні дані свідчать, що новітнім підходом у тиреоїдології є визначення певних цитологічних ознак (адгезивних властивостей клітин, архітектури клітинних пластів, ядерно-цитоплазматичного співвідношення, наявності атипових гістіоцитоїдних клітин, багатоядерних клітин типу інородних тіл) в якості прогностичних чинників агресії пухлин щитоподібної залози. Нами вперше проведено комплексне цитологічне та імуноцитохімічне дослідження пунктатів ПКЩЗ та їх метастазів пацієнтів із розвитком агресії та радіойодрезистентності порівняно з пацієнтами з позитивним ефектом радіойодтерапії. Це дозволило запропонувати зниження експресії тиреоїдної пероксидази (ТПО), високу експресію цитокератину 17 (ЦК17) та появу особливих клітинних фенотипів в якості цитологічних маркерів прогнозування агресії та радіойодрезистентності ПКЩЗ.

Висновки. Результати аналізу літературних даних та власних досліджень демонструють принципово нові можливості використання методу цитологічного дослідження матеріалу ТАПБ ПКЩЗ.