Анотація
Резюме. Ураження опорно-рухового апарата є одним із серйозних, але маловивчених ускладнень цукрового діабету (ЦД). Запальні та/або дегенеративні структурні зміни в суглобах на тлі тривалої гіперглікемії на початкових етапах спричиняють обмеження рухливості суглобів, а згодом призводять до стійких контрактур і інвалідизації хворих. Тому вивчення механізмів формування ураження суглобів у хворих на ЦД є надзвичайно важливим і актуальним. Метою нашого дослідження було виявити рівні специфічних гормонів і біохімічних маркерів метаболізму сполучної тканини у хворих на діабетичну артропатію та встановити їх можливий вплив на розвиток патології суглобів у цієї категорії хворих. Матеріал і методи. Всього в дослідження було включено 77 пацієнтів. Наявність та ступінь тяжкості діабетичної артропатії оцінювали за методом А. Розенблума. Рівні інсуліну, лептину та остеокальцину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням наборів реактивів фірми Diaclone (Франція) та планшетного імуноферментного аналізатора Stat fax 3200 (США). Колагеназну активність оцінювали за методикою, розробленою S. Lindy і J. Halme. Глікозаміноглікани визначали орциновим методом, описаним С.А. Кляцкіним та Р.І. Ліфшицем. Фракції гідроксипроліну виділяли із сироватки крові за методом, запропонованим С. Фреєм. А гідроксипролін ідентифікували за допомогою реактивів фірми Merck (Німеччина). Результати. У результаті дослідження виявлено, що розвиток артропатії не залежить від типу цукрового діабету. Шанси розвитку артропатії в чоловіків і жінок із ЦД 1-го типу були однаковими. Жінки з ЦД 2-го типу мали в 6,4 раза більше шансів на розвиток артропатії, ніж чоловіки. Встановлено, що при обох типах ЦД разом із прогресуванням артропатії спостерігалося підвищення рівнів інсуліну та лептину. Рівні остеокальцину були на 53,9% вищими в пацієнтів із ЦД 1-го типу та артропатією, ніж у пацієнтів без артропатії. Незалежно від типу ЦД у хворих на артропатію спостерігався підвищений рівень біохімічних маркерів, що вказують на катаболічні процеси в сполучній тканині колагенази та вільного гідроксипроліну. Висновок. Таким чином, встановлена важлива роль гормонів інсуліну та лептину в розвитку уражень суглобової системи в пацієнтів із ЦД. Визначення рівнів остеокальцину, колагенази та гідроксипроліну є важливими ранніми маркерами катаболічних процесів у пацієнтів із діабетичною артропатією.
Посилання
Larkin ME, Barnie A, Braffett BH, Cleary PA, Diminick L, Harth J, et al. Musculoskeletal complications in type 1 diabetes. Diabetes Care. 2014 Jul;37(7):1863-9. doi: 10.2337/dc13-2361.
Louati K, Vidal C, Berenbaum F, Sellam J. Association between diabetes mellitus and osteoarthritis: systematic literature review and meta-analysis. RMD Open. 2015 Jun 2;1(1):e000077. doi: 10.1136/rmdopen-2015-000077.
Шуба НМ, Воронова ТД, Тарасенко ТМ, Крилова АС. Нові аспекти патогенезу остеоартрозу та шляхи його корекції. Український медичний часопис.2012;2(88):113-9 (Shuba NM, Voronova TD, Tarasenko TM, Krilova AS. New aspects of the pathogenesis of osteoarthritis and ways of its correction. Ukrainian Medical Hours. 2012;2(88):113-9. Ukrainian).
Berenbaum F. Diabetes-induced osteoarthritis: from a new paradigm to a new phenotype. Ann Rheum Dis. 2011 Aug;70(8):1354-6. doi: 10.1136/ard.2010.146399.
Rousseau JC, Delmas PD. Biological markers in osteoarthritis. Nat Clin Pract Rheumatol. 2007 Jun;3(6):346-56. doi: 10.1038/ncprheum0508.
Yan M, Zhang J, Yang H, Sun Y. The role of leptin in osteoarthritis. Medicine (Baltimore). 2018 Apr;97(14):e0257. doi: 10.1097/MD.0000000000010257.
Figenschau Y, Knutsen G, Shahazeydi S, Johansen O, Sveinbjörnsson B. Human articular chondrocytes express functional leptin receptors. Biochem Biophys Res Commun. 2001 Sep 14;287(1):190-7. doi: 10.1006/bbrc.2001.5543.
Hamrick MW, Herberg S, Arounleut P, He HZ, Shiver A, Qi RQ, et al. The adipokine leptin increases skeletal muscle mass and significantly alters skeletal muscle miRNA expression profile in aged mice. Biochem Biophys Res Commun. 2010 Sep 24;400(3):379-83. doi: 10.1016/j.bbrc.2010.08.079.
Simopoulou T, Malizos KN, Iliopoulos D, Stefanou N, Papatheodorou L, Ioannou M, et al. Differential expression of leptin and leptin's receptor isoform (Ob-Rb) mRNA between advanced and minimally affected osteoarthritic cartilage; effect on cartilage metabolism. Osteoarthritis Cartilage. 2007 Aug;15(8):872-83. doi: 10.1016/j.joca.2007.01.018.
Fan Z, Chubinskaya S, Rueger DC, Bau B, Haag J, Aigner T. Regulation of anabolic and catabolic gene expression in normal and osteoarthritic adult human articular chondrocytes by osteogenic protein-1. Clin Exp Rheumatol. 2004 Jan-Feb;22(1):103-6. PMID: 15005012.
Laiguillon MC, Courties A, Houard X, Auclair M, Sautet A, Capeau J, et al. Characterization of diabetic osteoarthritic cartilage and role of high glucose environment on chondrocyte activation: toward pathophysiological delineation of diabetes mellitus-related osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage. 2015 Sep;23(9):1513-22. doi: 10.1016/j.joca.2015.04.026.
Courties A, Sellam J. Osteoarthritis and type 2 diabetes mellitus: What are the links? Diabetes Res Clin Pract. 2016 Dec;122:198-206. doi: 10.1016/j.diabres.2016.10.021.
Berenbaum F. Osteoarthritis as an inflammatory disease (osteoarthritis is not osteoarthrosis!). Osteoarthritis Cartilage. 2013 Jan;21(1):16-21. doi: 10.1016/j.joca.2012.11.012.
King KB, Rosenthal AK. The adverse effects of diabetes on osteoarthritis: update on clinical evidence and molecular mechanisms. Osteoarthritis Cartilage. 2015 Jun;23(6):841-50. doi: 10.1016/j.joca.2015.03.031
Tu M, Yao Y, Qiao FH, Wang L. The pathogenic role of connective tissue growth factor in osteoarthritis. Biosci Rep. 2019 Jul 18;39(7):BSR20191374. doi: 10.1042/BSR20191374.