Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку
pdf

Ключові слова

дибутилфталат, пренатальна дія, нейроендокринна система, гіпоталамус, самці щурів.

Як цитувати

Polyakova, L., & Reznikov, A. (2021). Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку. Ендокринологія, 26(1), 49-58. Retrieved із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/510

Анотація

Статеві особливості нейроендокринних функцій і поведінки програмуються гормонами під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Цей процес може порушуватись хімічними речовинами з гормоноподібною активністю, так званими ендокринними дизрапторами (ЕД). Одним із найбільш поширених у довкіллі ЕД є дибутилфталат (ДБФ), який у великих дозах через організм вагітної матері викликає в плоду синдром тестикулярної дисгенезії. Однак віддалені ефекти малих доз вивчені вкрай недостатньо. У попередніх експериментальних дослідженнях на щурах у молодих потомків матерів, експонованих до малих доз ДБФ, виявлені гіперактивна статева поведінка і гіперандрогенний стан на тлі відсутності анатомічних дефектів. Морфологічний субстрат цих змін був невідомий. Мета — з’ясувати участь медіально-преоптичного ядра (МПЯ) гіпоталамуса у функціональних змінах репродуктивної системи, індукованих пренатальною експозицією до низьких доз ДБФ у критичному періоді раннього онтогенезу, коли відбувається статева диференціація мозку (СДМ). Матеріал і методи. Щури Вістар отримували перорально ДБФ з 15 по 21 день вагітності по 100 мг/кг м. т. на день, контрольні — розчинник препарату. У чоловічого потомства 6- та 18-місячного віку проводили гістологічне та каріометричне дослідження нейронів медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса. Результати. У молодих тварин виявлено вакуолізацію перикаріонів, наявність пікнотичних нейронів поруч з активними та інші гістологічні ознаки функціонального перенапруження і виснаження МПЯ. У тварин, які старіють, у МПЯ переважали нейрони з меншими розмірами, ніж у контрольних щурів відповідного віку. Розміри ядер нейронів були більш ніж на 50% менші за контрольні показники. Висновки. Результати морфологічного дослідження МПЯ молодих щурів, пренатально експонованих до низьких доз ДБФ, свідчать про функціональне перенапруження і виснаження нейронів і узгоджуються з попередніми даними про гіперактивну статеву поведінку та збільшений рівень тестостерону в плазмі крові, що свідчить про залучення МПЯ до порушення СДМ. Гістологічні і каріометричні характеристики МПЯ піддослідних тварин, які старіють, вказують на його прискорену вікову морфо-функціональну інволюцію, що корелює з суттєво послабленою статевою поведінкою та зменшеним рівнем тестостерону в плазмі крові.

pdf

Посилання

1. Vaiserman A. Early-life exposure to endocrine disrupting chemicals and later-life health outcomes: An epigenetic bridge? Aging Dis. 2014 Jan 28;5(6):419-29.
2. Kabir ER, Rahman MS, Rahman I. A review on endocrine disruptors and their possible impacts on human health. Environ Toxicol Pharmacol. 2015 Jul;40(1):241-58.
3. Gálvez-Ontiveros Y, Páez S, Monteagudo C, Rivas A. Endocrine disruptors in food: Impact on gut microbiota and metabolic diseases. Nutrients. 2020 Apr 21;12(4):1158.
4. Yilmaz B, Terekeci H, Sandal S, Kelestimur F. Endocrine disrupting chemicals: exposure, effects on human health, mechanism of action, models for testing and strategies for prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2020 Mar;21(1):127-47.
5. Viguié C, Chaillou E, Gayrard V, Picard-Hagen N, Fowler PA. Toward a better understanding of the effects of endocrine disrupting compounds on health: Human-relevant case studies from sheep models. Mol Cell Endocrinol. 2020 Apr 5;505:110711.
6. Резников АГ. Репродуктивные мишени эндокринных дизрап- торов. Аналитический обзор. Репрод эндокр. 2014;17(3):18-25 (Reznikov AG. Reproductive targets of endocrine disruptors. Reprod Endocrinol. 2014;17(3):18-25. Russian).
7. Rattan S, Zhou C, Chiang C, Mahalingam S, Brehm E, Flaws JA. Exposure to endocrine disruptors during adulthood: consequences for female fertility. J Endocrinol. 2017 Jun;233(3): R109-R129.
8. Sidorkiewicz I, Zaręba K, Wołczyński S, Czerniecki J. Endocrinedisrupting chemicals — Mechanisms of action on male reproductive system. Toxicol Ind Health. 2017 Jul;33(7):601-9.
9. Axelstad M, Hass U, Scholze M, Christiansen S, Kortenkamp A, Boberg J. EDC IMPACT: Reduced sperm counts in rats exposed to human relevant mixtures of endocrine disrupters. Endocr Connect. 2018 Jan;7(1):139-48.
10. Albert O, Jégou B. A critical assessment of the endocrine susceptibility of the human testis to phthalates from fetal life to adulthood. Hum Reprod Update. 2014 Mar-Apr;20(2):231-49.
11. Hannon PR, Flaws JA. The effects of phthalates on the ovary. Front Endocrinol (Lausanne). 2015 Feb 2;6:8.
12. Aly HA, Hassan MH, El-Beshbishy HA, Alahdal AM, Osman AM. Dibutyl phthalate induces oxidative stress and impairs spermatogenesis in adult rats. Toxicol Ind Health. 2016 Aug;32(8):1467-77.
13. Pallotti F, Pelloni M, Gianfrilli D, Lenzi A, Lombardo F, Paoli D. Mechanisms of testicular disruption from exposure to bisphenol A and phthalates. J Clin Med. 2020 Feb 8;9(2):471.
14. Foster PM, Cattley RC, Mylchreest E. Effects of di-n-butyl phthalate (DBP) on male reproductive development in the rat: implications for human risk assessment. Food Chem Toxicol. 2000;38(1 Suppl): S97-9.
15. Struve MF, Gaido KW, Hensley JB, Lehmann KP, Ross SM, Sochaski MA, et al. Reproductive toxicity and pharmacokinetics of dinbutyl phthalate (DBP) following dietary exposure of pregnant rats. Birth Defects Res B Dev Reprod Toxicol. 2009 Aug;86(4):345-54.