Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією
pdf

Ключові слова

дифузний токсичний зоб, автоімунна офтальмопатія, циркулюючі імунні комплекси.

Як цитувати

Stepura, N., Zamotayeva, G., Terekhova, G., & Volynets, I. (2020). Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією. Ендокринологія, 25(4), 305-309. Retrieved із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/465

Анотація

Одним із важливих показників, що характеризує стан гуморальної ланки імунної системи організму, є рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). За умов надлишкового утворення, ЦІК зберігаються впродовж тривалого часу і можуть відкладатися в різних органах та судинах, де здатні ініціювати запальні процеси. Автоімунна офтальмопатія (АО) — автоімунне захворювання, яке являє собою комплексне ураження тканин орбіти, супроводжується інфільтрацією, набряком і проліферацією ретробулярної жирової клітковини, м’язів і сполучної тканини. АО може зустрічатися як самостійне захворювання, так і в сполученні з дифузним токсичним зобом (ДТЗ) або автоімунним тиреоїдитом. Припускають, що патогенетичні механізми прогресування АО можуть бути пов’язані з активацією автоімунних процесів в орбітальних тканинах на фоні високого рівня антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (рТТГ). Метою роботи було дослідження вмісту ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО. Матеріал і методи. Проведено визначення кількості ЦІК: у 24 хворих (19 жінок та 5 чоловіків) із ДТЗ віком від 22 до 67 років (середнє значення — (47,2±2,8) року), у 29 хворих (19 жінок та 10 чоловіків) на ДТЗ, ускладнений АО, віком від 18 до 71 року (середнє значення — (46,1±2,5) року) і в 16 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Результати. У хворих на ДТЗ обох груп вміст ЦІК вірогідно вищий за відповідний показник у донорів: відповідно (92,7±6,1) ум. од./мл і (113,5±6,7) ум. од./мл проти (67,7±6,1) ум. од./мл, (р<0,05). У групі хворих на ДТЗ, ускладнений АО, кількість осіб із високими значеннями ЦІК істотно більша, ніж у групі хворих на ДТЗ. Так, високі значення ЦІК (100 ум. од./мл і більше) виявлено в 17 із 29 (58,6%) хворих на ДТЗ, ускладнений АО, тоді як у хворих на ДТЗ їх було 7 із 24 (29,2%). Висновки. Збільшення продукції ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО, імовірно, є результатом активації гуморальної ланки імунної системи та підтвердженням автоімунного ґенезу захворювання. Високий вміст ЦІК може свідчити про розлад імунного гомеостазу, зокрема, про дисфункцію ретикуло-ендотеліальної системи, яка відповідає за їх елімінацію і виведення.

pdf

Посилання

1. Smith TJ, Hegedüs L. Graves’ Disease. N Engl J Med. 2016 Oct 20;375(16):1552-1565.
2. Antonelli A, Ferrari SM, Ragusa F, Elia G, Paparo SR, Ruffilli I, et al. Graves’ disease: Epidemiology, genetic and environmental risk factors and viruses. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2020 Jan;34(1):101387.
3. Morshed SA, Latif R, Davies TF. Delineating the autoimmune mechanisms in Graves’ disease. Immunol Res. 2012 Dec;54(1-3):191-203.
4. Antonelli A, Ferrari SM, Corrado A, Di Domenicantonio A, Fallahi P. Autoimmune thyroid disorders. Autoimmun Rev. 2015 Feb;14(2):174-80.
5. Паньків ВІ. Захворювання щитоподібної залози: навчальний посібник. Чернівці: БДМА: 2003; 258 с. (Pankiv VI. Thyroid disease: a textbook. Chernivtsi: BSMA: 2003; 258 p.).
6. Novaes P, Diniz Grisolia AB, Smith TJ. Update on thyroidassociated Ophthalmopathy with a special emphasis on the ocular surface. Clin Diabetes Endocrinol. 2016 Nov 16;2:19.
7. Олійник ВА, Терехова ГМ, Булдигіна ЮВ, Федько ТВ, Клочкова ВМ, Раков ОВ, Лисова ЗГ. Лікування глюкокортикоїдами автоімунної офтальмопатії у хворих на дифузний токсичний зоб. Ендокринологія. 2017;22(2):108-14. (Olyinyk VA, Terekhovа GM, Buldygina YV, Fedko TV, Klochkova VM, Rakov OV, Lysova ZG. Treatment of autoimmune ophthalmopathy in patients with diffuse toxic goiter byglucocorticoids. Endokrynologia. 2017;22(2):108-14).
8. Геворкян АГ, Цогоев АС, Болиева ЛЗ. Сравнительная характеристика показателей иммунного статуса больных диффузным токсическим зобом и аутоиммунным тиреоидитом. Вестник новых медицинских технологий. 2007; XIY(3):155-6. (Gevorkyan AG, Tsogoyev AS, Boliyeva LZ. Comparative characteristics of the immune status of patients with diffuse toxic goiter and autoimmune thyroiditis. Vestnik novykh medizinskikh tekhnologii. 2007; XIY(3):155-6).
9. Ляшенко ЕА. Нарушения гуморального иммунитета у больных с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы и их коррекция полибиолоном. Український медичний альманах. 2013;16(3):98-100. (Ljashenko EA. Violations of humoral immunity in patients with autoimmune thyroid diseases and their correction polibiolonom. Ukrainskyi medychnyi almanakh. 2013;16(3):98-100).
10. Шагарова СГ. К проблеме иммунопатогенеза аутоиммунных заболеваний щитовидной железы. Сибирский медицинский журнал (Иркутск). 2011;100(1):42-5. (Shagarova SG. About the problem of the immunopathogenesis of thyroid gland autoimmune diseases. Sibirskii medicinskii jurnal (Irkutsk). 2011;100(1):42-5).
11. Hasková V, Kaslik J, Riha I, Matl I, Rovenský J. Simple method of circulating immune complex detection in human sera by polyethylene glycol precipitation. Z Immunitatsforsch Immunobiol. 1978 Jun;154(4):399-406.
12. Ройт А, Бростофф Дж, Мейл Д. Иммунология. 2-е изд. Пер. с англ. Москва: Мир; 2000. 592 c. (Roitt I, Brostoff J, Male D. Immunology. 2nd ed. Translated from English. Moskva: Mir; 2000. 592 p.).
13. Daniel V, Süsal C, Weimer R, Zimmermann R, Huth-Kühne A, Opelz G. Association of immune complexes and plasma viral load with CD4+ cell depletion, CD8+ DR+ and CD16+ cell counts in HIV+ hemophilia patients. Implications for the immunopathogenesis of HIV-induced CD4+ lymphocyte depletion. Immunol Lett. 2001 Mar 1;76(2):69-78.