Стан обміну сечової кислоти та зміни рівня NAD+ у тканинах щурів за умов інсулінорезистентного синдрому, індукованого фруктозою
pdf

Ключові слова

експериментальний інсулінорезистентний синдром, фруктозна дієта, гі- перурикемія, нікотинамідаденіндинуклеотид.

Як цитувати

Gurina, N., Shuprovich, A., Korpacheva- Zinych, O., Khovaka, V., Pentek, Y., Guzyk, M., Diakun, K., & Kuchmerovska, T. (2013). Стан обміну сечової кислоти та зміни рівня NAD+ у тканинах щурів за умов інсулінорезистентного синдрому, індукованого фруктозою. Ендокринологія | Endocrinology, 18(2), 11-17. Retrieved із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/384

Анотація

Гіперурикемія як прояв порушення пуринового обміну при інсулінорезистентному синдромі (ІРС) останнім часом вважається одночасно маркером ІРС і патогенетичним чинником, що призводить до розвитку дисфункцій ендотелію, порушення функції панкреатичних бета-клітин, нирок тощо. Сечова кислота (СК) – кінцевий продукт окислення пуринових сполук за участі ферменту ксантиноксидази. Оскільки акцептором електронів (кофактором) ксантиноксидази є окислений нікотинамідаденіндинуклеотид (NAD+), можна припустити, що за умов нестачі цього похідного пуринів відбуватиметься передача електронів на кисень з утворенням вільних радикалів – чинників оксидативного стресу. При цьому можна очікувати зниження рівня NO, розблокування ксантиноксидази та компенсаторного зростання продукції СК, що виконує роль вловлювача вільних радикалів. Метою роботи було вивчення взаємозв’язків між розвитком гіперурикемії та вмістом NAD+ у різних тканинах щурів за умов експериментального ІРС, індукованого фруктозною дієтою. Виявлено, що в щурів після 8 тижнів вживання 10% розчину фруктози в якості питної води розвиток інсулінорезистентності та гіперурикемії супроводжується зниженням рівня NAD+, яке є найвиразнішим у тканині печінки порівняно з нирками, серцем і мозком. Зниження рівня NAD+ у печінці, як і підвищення концентрації СК у сироватці крові та зниження активності Na+,K+-ATPази в синаптосомах мозку, виразніше в самців, тоді як самиці виявилися стійкішими до цих змін. Таким чином, підтверджено взаємозв’язок між знижен-
ням вмісту NAD+ у тканинах і розвитком гіперурикемії в щурів з експериментальним ІРС.

pdf

Посилання

1. Reaven G.M. Role of insulin resistance in human disease // Diabetes. 1988, 37, N 12, 1595-1607.
2. Ford E.S. Risk for all-cause mortality, cardiovascular disease, and diabetes associated with the metabolic syndrome: a summary of the evidence // Diabetes Care. 2005, 28, 1769-1778.
3. Kahn R., Buse J., Ferranini E. et al. The metabolic syndrome: time for a critical appraisal: joint statement from the American Diabetes Association for the study of Diabetes // Diabetes Care. 2005, 28, 2289-2304.
4. Bonora E., Bonadonna R. Hyperinsulinemia and insulin resistance are independently associated with plasma lipids, uric acid and blood pressure in nondiabetic subjects // Diabetol. 2002, 38th EASD Congr. PS567, A184.
5. Shinozaki K., Ayajiki K., Nishio Y. et al. Evidence for a causal role of the renin-angiotensin system in vascular dysfunction associated with insulin resistance // Hypertension. 2004, 43, 255-262.
6. Toma I., Kang J.J., Meer E. et al. Uric acid triggers renin release via a macula densa-dependent pathway // J. Am. Soc. Nephrol. 2007, 18, 156A.
7. Nagahama K., Inoue T., Iseki K. et al. Hyperuricemia as a predictor of hypertension in a screened cohort in Okinawa, Japan // Hypertens. Res. 2004, 27, 835-841.
8. Nakagawa T., Mazzali M., Kang D.H. et al. Hyperuricemia causes glomerular hypertrophy in the rat // Am. J. Nephrol. 2003, 23, 2-7.
9. Puig J.G., Ruilope L.M. Uric acid as a cardiovascular risk factor in arterial hypertension // J. Hypertens. 1999, 17, 869-872.
10. Pristos C.A. Cellular distribution, metabolism and regulation of xantine oxidoreductase enzyme system // Chem. Biol. Interact. 2000, 129, N 1, 195-208.
11. Matsumoto S., Koshiishi I., Inoguchi T. et al. Confirmation of superoxide generation via xantine oxidase in streptosotocin-induced diabetic mice // Free Radic. Res. 2003, 37, N 7, 767-772.
12. Demirbag R., Yilmaz R., Erel O. The association of total antioxidant capacity with sex hormones // Scand. Cardiovasc J. 2005, 39, 172-176.
13. Patterson R.A., Horsley E.T., Leake D.S. et al. Prooxidant and antioxidant properties of human serum ultrafiltrates toward LDL: Important role of uric acid // J. Lipid. Res. 2003, 44, 512-521.
14. Hayden M.R., Tyagi S.C. Uric acid: A new look at an old risk marker for cardiovascular disease, metabolic syndrome, and type 2 diabetes mellitus: The urate redox shuttle // Nutr. Metab. (Lond). 2004, 1, 10-308.
15. Kuzkaya N., Weissmann N., Harrison D. et al. Interactions of peroxynitrite with uric acid in the presence of ascorbate and thiols: implications for uncoupling endothelial nitric oxide synthase // Biochem. Pharm. 2005, 70, 343-354.