Інтратиреоїдний йод у хворих на однобічний ендемічний вузловий колоїдний зоб
Том 18 № 3 (2013), ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Том 18 № 3 (2013)

Інтратиреоїдний йод у хворих на однобічний ендемічний вузловий колоїдний зоб

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Опубліковано вересня 20, 2013
O.V. Shidlovskyi
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль
D.V. Osadchuk
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
H.I. Falfushynska
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
pdf

Ключові слова

ендемічний вузловий зоб, неорганічний йод, органіфікований йод, нав- коловузлова тканина, тканина контралатеральної частки.

Як цитувати

Shidlovskyi, O., Osadchuk, D., & Falfushynska, H. (2013). Інтратиреоїдний йод у хворих на однобічний ендемічний вузловий колоїдний зоб. Ендокринологія | Endokrynologia, 18(3), 11-15. вилучено із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/370
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Проаналізовано результати досліджень вмісту інтратиреоїдного пулу йоду в 198 хворих, прооперованих із приводу однобічного вузлового колоїдного зоба. У навколовузловій тканині та тканині не ураженої вузлом протилежної частки щитоподібної залози вивчали вміст загального, органіфікованого та неорганічного йоду. Результати оцінювали залежно від тривалості захворювання на зоб. Встановлено зменшення вмісту органіфікованого і загального йоду та збільшення рівня неорганічного йоду порівняно з контролем. Виявлені показники інтратиреоїдного пулу йоду прямо пропорційно змінюються відносно тривалості захворювання. Їх інтенсивність значно виражена за тривалості хвороби від 16 до 25 років. Кількість вузлів у частці залози збільшується за зростання вмісту неорганічного та зменшення вмісту органіфікованого йоду більш ніж у два рази. Зміни вмісту інтратиреоїдного пулу йоду супроводжуються зниженням здатності паренхіми залози синтезувати тиреоїдні гормони.

pdf

Посилання

1. Фадеев В.В. Эутиреоидный зоб: патогенез, диагностика, лечение // Клин. тиреоидология. 2003, 1, № 12. – Режим доступа: [http://www.voed.ru/Zob_1.htm].
2. Laurberg P., Cerqueira C., Ovesen L. et al. Iodine intake as a determinant of thyroid disorders in populations // Best. Pract. Res. Clin. Endocrinol. Metab. 2010, 24, N1, 13-27.
3. Кравченко В.І. Проблема йододефіциту в Україні // Режим доступа: [http://medstrana.com/articles/300/].
4. Паньків В.І. Поширеність патології щитоподібної залози в йододефіцитних регіонах Західної України // Ендокринологія. 2006, 11, № 1, 134-138.
5. Шідловський В.О., Столяр О.Б., Осадчук Д.В. та ін. Деклараційний патент на корисну модель № 45332 (UA), МПК G09B 23/28 (2009.01). Спосіб визначення
концентрації йоду в біосубстраті / (Україна). Заявл. 24.04.09; опубл. 10.11.09, Бюл. № 21.
6. Калмина О.А. Значение иммуноморфологических трансформаций в развитии патологии щитовидной железы // Автореф. дисс. ...канд. мед. наук, 14.00.15; Саратов, 1995. 11 с.
7. Гнатюк М.С., Шідловський О.В., Осадчук Д.В., Шідловський В.О. Морфологічні зміни тканини щитоподібної залози у хворих на йододефіцитний вузловий колоїдний зоб // Шпитальна хірургія. 2010, 2, 34-40.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.