Йодне забезпечення дітей м. Київ
pdf

Ключові слова

йодне забезпечення, діти, профілактика йододефіциту.

Як цитувати

Kravchenko, V., Berezenko, V., Slipachuk, L., Luzanchuk, I., Golin’ko, O., Medvedev, B., & Krasnikov, V. (2019). Йодне забезпечення дітей м. Київ. Ендокринологія, 24(3), 253-258. Retrieved із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/292

Анотація

Мета — визначення йодної забезпеченості дітей, які мешкають у м. Київ. Матеріал і методи. Досліджено йодний статус 121 дитини у двох районах м. Київ: 60 дітей у Подільському та 61 — у Дарницькому. Обстеження учнів 10-12 років проводили за дозволом органів освіти та згодою батьків. Дітям ви-
мірювали зріст, масу тіла, їх оглядав лікар-ендокринолог із визначенням стану щитоподібної залози (ЩЗ). Діти здавали 50 мл ранкової сечі. Сечу перед визначенням йоду зберігали протягом 7-10 днів за –20 °С. Визначення вмісту йоду в сечі здійснювали церій-арсенітним методом. За допомогою ультразвукового обстеження ЩЗ вимірювали її розміри та розраховували їх відношення до площі поверхні тіла. Отримані результати порівнювали з відповідними нормами МОЗ України. Результати. За допомогою спеціальної анкети, яку заповнювали батьки дітей, визначали ставлення до проблеми профілактики йодозалежних захворювань, вживання морепродуктів, збагачених йодом препаратів і йодованої солі. Рівень йодної за-
безпеченості дітей із двох районів був задовільним, медіана йодурії становила 107,23 мкг/л, хоча в 45,4% випадків діти були в стані йододефіциту слабкого та середнього ступеня. На наявність проблеми йододефіциту вказував інший показник йодної забезпеченості — частота випадків зоба. За даними ультразвукового дослідження, у 20,5% випадків у дітей було суттєво збільшено розміри ЩЗ, причому серед дівчаток ці зміни виявляли в 3 рази частіше, ніж серед хлопчиків. За даними анкетування, опитані лише у 20,5% випадків використовували йодовану сіль. Висновок. Йодне забезпечення дітей м. Київ є недостатнім, існує необхідність підвищення рівня споживання йодованої солі.

pdf

Посилання

1. Hetzel BS. Iodine deficiency disorders (IDD) and their eradication. Lancet. 1983; 2(8359):1126-9.
2. WHO, Global Database on Iodine Deficiency «Iodine status worldwide». Geneva; 2004. 48 p.
3. Pearce EN, Anderson M, Zimmerman MB. Global iodine nutrition: where do we stand in 2013? Thyroid. 2013;23(5):1-6.
4. WHO, UNICEF, and ICCIDD. Assessment of the iodine deficiency disorders and monitoring their elimination. Geneva: WHO, WHO. Euro Nut. 2001. 1-107.
5. Zimmermann MB, Hess SY, Molinari L, de Benoist B, Delange F, Braverman LE, et al. New reference values for thyroid volume by ultrasound in iodine-sufficient schoolchildren: a World Health Organization/Nutrition for Health and Development Iodine Deficiency Study Group Report. Am J Clin Nutrit. 2004; 79(2):231-7.
6. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 254 від 27.04.2006 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія». 109 с. (Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 254 of April 27, 2006 «On approval of protocols for providing medical care to
children in the specialty«Dytyacha endokrynolohiya. 109 p.).
7. Glinoer D. Maternal and fetal impact of chronic iodine deficiency. Clin Obstet Gynecol. 1997; 1(40):102-16.
8. Glinoer D. Clinical and biological consequences of iodine deficiency during pregnancy (Review). Endocr Dev. 2007; 10:62-9.
9. Bernal J. Thyroid hormones and brain development. In: Pfaff D, Arnold A, Fahbrach S, Moss R, editors. Hormones brain and behavior. Academic Press; 2002. 543-87.
10. Knudsen N, Bülow I, Laurberg P, Ovesen L, Perrild H, Jørgensen T. Low socio-economic status and familial occurrence of goiter are associated with a high prevalence of goiter. Eur J Epidemiol. 2003;18(2): 175-81.
11. Кравченко ВІ, Ткачук ЛА, Турчин ВІ, Лузанчук ІА, Тронько МД, Миронюк НІ, та ін. Споживання йодованих продуктів та стан йодної забезпеченості населення України. Доповіді НАН України. 2005; 10:188-94. (Kravchenko VI, Tkachuk LA, Turchyn VI, Luzanchuk IA, Tron’ko MD, Myronyuk NI, et al.
Consumption of iodinated products and the state of iodine supply of the population of Ukraine. Dopovidi NAN Ukrayiny. 2005; 10:188-94).
12. Тронько НД, Мабучи К, Кравченко ВИ, Хатч М, Лихтарев ИА, Мак КР, и др. Йодный статус и дозы облучения щитовидной железы у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, проживающих в северных регионах Украины (украинско-американское когортное исследование). Журнал Національної академії медичних наук України. 2013;19(3):355-66. (Tron’ko ND, Mabuchi K, Kravchenko VI, Khatch M, Likhtarev IA, Mak KR, et al. Iodine status and thyroid doses in the Chernobylaffected people living in the northern regions of Ukraine (Ukrainian-American cohort study). Zhurnal Natsíonal’noí akademíí medichnikh nauk Ukraíni. 2013;19(3):355-66).
13. Тананакіна НВ, Кравченко ВІ, Бєлкіна ОВ, Маландій ЄВ. Йодна профілактика та рівень інформованості вагітних жінок південно-східного регіону України щодо попередження йодозалежних захворювань. Перинатологія та педіатрія. 2009;3(39):39-44. (Tananakina NV, Kravchenko VI, Byelkina OV, Malandiy YeV. Iodine prevention and level of awareness of pregnant women in the southeastern region of Ukraine regarding the prevention of iodine-dependent diseases. Perynatolohiya ta pediatriya. 2009;3(39):39-44).
14. Лузанчук ІА, Кравченко ВІ, Медведєв БК. Йодне забезпечення та стан йодної профілактики серед вагітних. Ендокринологія. 2016;21(1):38-44. (Luzanchuk IA, Kravchenko VI, Medvedyev BK. Iodine supply and iodine prevention among pregnant women. Endokrynolohiya. 2016;21(1):38-44).
15. Assessment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination: a guide for programme managers. 3rd ed. WHO, Geneva, Switzerland; 2007. 97 р.