Рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб за умов лікування радіойодом
pdf

Ключові слова

дифузний токсичний зоб, тиреотоксикоз, рак щитоподібної залози, радіойодотерапія, йод‑131, циркулюючі імунні комплекси.

Як цитувати

Stepura, N., Zamotayeva, G., & Volynets, I. (2019). Рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб за умов лікування радіойодом. Ендокринологія, 24(3), 241-244. Retrieved із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/290

Анотація

Дифузний токсичний зоб — автоімунне захворювання, обов’язковими ознаками якого є стійка підвищена продукція тиреоїдних гормонів і дифузне збільшення щитоподібної залози (ЩЗ) різного ступеня. Причинами розвитку дифузного токсичного зоба (ДТЗ) є автоімунні процеси, тобто формування агресії антитіл проти тканини власної ЩЗ. Мета роботи — визначення впливу радіойодотерапії на вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у хворих на тиреотоксикоз. Матеріал і методи. Визначали кількість ЦІК у 34 хворих на ДТЗ (хворобу Грейвса) та в 49 пацієнтів із тиреоїдний раком (група порівняння). Вимірювали рівні ЦІК напередодні, через 6 днів, 1 і 6 місяців після введення радіойоду. Результати. У пацієнтів із тиреотоксикозом після введення йоду‑131 кількість ЦІК протягом усього періоду обстеження практично не змінювалась. У хворих на рак ЩЗ введення лікувальних активностей йоду‑131 спричинило зростання вмісту ЦІК із максимальним рівнем через 1 місяць після введення. Висновки. Різниця вмісту ЦІК після радіойодотерапії у хворих на ДТЗ і тиреоїдний рак, вочевидь, є наслідком введення різних доз йоду‑131: хворі з тиреотоксикозом отримували радіойод, активність якого була в межах від 380 МБк до 784 МБк, тоді як активність йоду‑131 у хворих на рак ЩЗ була значно більшою — від 2640 МБк до 6000 МБк.

pdf

Посилання

1. Morshed S, Latif R, Davies T. Delineating the autoimmune mechanisms in Graves’ disease. Immunol Res. 2012; 54(1-3):191-203.
2. Antonelli A, Ferrari S, Corrado A, Di Domenicantonio A, Fallahi P. Autoimmune thyroid disorders. Autoimmun Rev. 2015;14(2):174-80.
3. Паньків ВІ. Захворювання щитоподібної залози. Буковинська державна медична академія. 2003; 258 с. (Pan’kiv VI. Thyroid disease. Bukovyns’ka derzhavna medychna akademiya. 2003; 258 p.).
4. Пасєчко НВ, Наумова ЛВ, Кульчінська ВМ, Джула МА. Особливості антитиреоїдної терапії хворих на дифузний токсичний зоб. Досвід використання карбімазолу. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2015; 3 (67): 112-7. (Pasyechko NV, Naumova LV, Kul’chins’ka VM, Dzhula MA. Features of antithyroid therapy \for patients with diffuse toxic goiter. Carbimazole use experience. Mizhnarodnyy endokrynolohichnyy zhurnal. 2015; 3 (67): 112-7).
5. Паньків ВІ. Синдром тиреотоксикозу. Міжнародний ендокринологічний журнал. 2012; 4 (44): 102-16. (Pan’kiv VI. Thyrotoxicosis syndrome. Mizhnarodnyy endokrynolohichnyy zhurnal. 2012; 4 (44): 102-16).
6. Елишев ВГ, Аверина НВ, Шабалина ТИ. Опыт применения радиойодтерапии тиреотоксикоза. Тюменский медицинский журнал. 2013;15(4):67-8. (Yelishev VG, Averina NV, Shabalina TI. Experience in the use of radioiodine therapy for thyrotoxicosis. Tyumenskiy meditsinskiy zhurnal. 2013;15(4):67-8).
7. Санчес МН, Горбенко АЛ, Солодянникова ОІ, Василенко ІВ. З досвіду лікування тиреотоксикозу радіоактивним йодом. Український радіологічний журнал. 2012; 3: 324-5. (Sanches MN, Horbenko AL, Solodyannykova OI, Vasylenko IV. From experience in the treatment of thyrotoxicosis with radioactive iodine. Ukrayins’kyy radiolohichnyy zhurnal. 2012; 3: 324-5).
8. Гарбузов ПИ. Радиойодтерапия заболеваний щитовидной железы (диффузный токсический зоб, рак щитовидной железы). Copyright ФГОУ «ГЦИПК». ГУ-МРНЦ РАМН.1997; 1-10. (Garbuzov PI. Radioiodine therapy of thyroid diseases (diffuse toxic goiter, thyroid cancer). Copyright FGOU «GTSIPK». GU-MRNTS
RAMN.1997; 1-10).
9. Гарбузов ПИ, Дроздовский БЯ, Родичев АА, Тимохина ОВ, Подольхова НВ. Радиойодтерапия рака щитовидной железы. Практическая онкология. 2007; 8(1):42-5. (Garbuzov PI, Drozdovskiy BYа, Rodichev AA, Timokhina OV, Podol’khova NV. Radioiodine therapy for thyroid cancer. Prakticheskaya onkologiya. 2007; 8(1):42-5).
10. Геворкян АГ, Цогоев АС, Болиева ЛЗ. Сравнительная характеристика показателей иммунного статуса больных диффузным токсическим зобом и аутоиммунным тиреоидитом. Вестник новых медицинских технологий. 2007; XIY(3):155-6. (Gevorkyan AG, Tsogoyev AS, Boliyeva LZ. Comparative
characteristics of the immune status of patients with diffuse toxic goiter and autoimmune thyroiditis).
11. Абазова ЗХ. Новый подход в тактике лечения субклинического гипертиреоза. Фундаментальные исследования. 2013; 3:41-6. (Abazova ZKh. A new approach to the treatment of subclinical hyperthyroidism. Fundamental’nyye issledovaniya. 2013; 3:41-6).
12. Ляшенко ЕА. Нарушения гуморального иммунитета у больных с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы и их коррекция полибиолоном. Український медичний альманах. 2013;16(3):98-100. (Lyashenko YeA. Humoral immunity disorders in patients with autoimmune thyroid diseases and their correction with polybiolone. Ukraí̈ns’kiy medichniy al’manakh. 2013;16(3):98-100).
13. Haskova V, Koslik J, Riha I. Simple method of circulating immune complex detection in human sera by poliethylene glucol precipitation. Immunitasforsoh. 1978;154(4):399-406.