Рентгенендоваскулярні втручання в хірургічному лікуванні пухлин надниркових залоз
pdf

Ключові слова

лапароскопія, рентгенедоваскулярна селективна електрокоагуляційна оклюзія, адреналектомія, гемодинамічна нестабільність.

Як цитувати

Skums, A., Kondratyuk, V., Gulko, O., & Symonov, O. (2019). Рентгенендоваскулярні втручання в хірургічному лікуванні пухлин надниркових залоз. Ендокринологія | Endokrynologia, 24(3), 233-240. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.233

Анотація

Мета — вивчити результати застосування рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії (РЕВСЕО) судин надниркових залоз (НЗ) у двоетапному хірургічному лікуванні пацієнтів із пухлинами НЗ. Матеріал і методи. За період 2015-2019 рр. у відділі хірургії поєднаної патології та захворювань заочеревинного простору Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова розроблено та застосовано в 52 пацієнтів із пухлинами НЗ мультидисциплінарний підхід, який полягав у послідовному виконанні РЕВСЕО судин НЗ та адреналектомії. У групі дослідження було 6 (11,5%) хворих із гормонально неактивними пухлинами та 46 (88,5%) — із гормонально активними. Через 24 год після РЕВСЕО судин НЗ виконували адреналектомію. Результати. Після РЕВСЕО судин НЗ виконано 49 лапароскопічних адреналектомій (ЛА) і три адреналектомії з відкритого доступу. Під час флебографії в 9 (17,3%) випадках виявлено варіанти анатомічного розташування вен. Серед 52 пацієнтів РЕВСЕО артерій НЗ виконано в 49 (94,2%) випадках. У трьох (5,8%) пацієнтів у зв’язку з неможливістю катетеризації дрібних гілок артерій НЗ РЕВСЕО не проводили. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО судин НЗ середній рівень САТ становив 135,9±8,1 мм рт. ст., ЧСС — 71,9±10,4 уд/хв. В однієї (1,9%) пацієнтки спостерігали епізод короткочасного підвищення АТ і тахікардії (САТ — 170 мм рт. ст., ЧСС — 96 уд/хв). У двох пацієнтів у поопераційний період розвинувся больовий синдром, який купірували ненаркотичними анальгетиками. Після РЕВСЕО в одного пацієнта під час ЛА було виявлено субкапсульну гематому НЗ, що не викликало складнощів при виконанні ЛА. У решти пацієнтів візуальних патологічних змін, пов’язаних із виконанням ЛА, не було. У пацієнтів із феохромоцитомою НЗ середній рівень метанефрину в сечі напередодні та через 24 години після РЕВСЕО судин НЗ становив 1075,6±794,3 мкг/добу та 313,2±109,6 мкг/добу відповідно, у пацієнтів із кортизол-секретуючою аденомою НЗ рівень кортизолу в крові становив 438,6-658,0 нмоль/л і 278,9±75,3 нмоль/л відповідно, у пацієнтів з альдостерон-секретуючою аденомою рівень альдостерону в крові становив 243,9-637,2 нг/мл і 145,2-311,5 нг/мл відповідно. Після РЕВСЕО визначено нормалізацію рівня гормонів у 32 (69,6%) із 46 хворих із діагностованими гормонально активни-ми аденомами. Висновки. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пухлин НЗ є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечі.

https://doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.233
pdf

Посилання

1. Lenders J, Duh Q, Eisenhofer G, Gimenez-Roqueplo A, Grebe S, Murad M et al. Pheochromocytoma and paraganglioma: an endocrine society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2014;99(6):1915-42.
2. Del Pizzo JJ, Schiff JD, Vaughan ED. Laparoscopic adrenalectomy for pheochromocytoma. Curr Urol Rep. 2005 Feb;6(1):78-85.
3. Kasahara T, Nishiyama T, Takahashi K. Laparoscopic adrenalectomy for pheochromocytoma: evaluation of experience and strategy at a single institute. BJU International. 2009 May;103(2):218-22.
4. Sommerey S, Foroghi Y, Chiapponi C, Baumbach S, Hallfeldt K, Ladurner R, et al. Laparoscopic adrenalectomy — 10-year experience at a teaching hospital. Langenbeck’s Arch Surg. 2015 Apr;400(3): 341-7.
5. Fowler A, Burda J, Kim S. Adrenal artery embolization: anatomy, indications, and technical considerations. Am J Roentgenol. 2013;201(1):190-201.
6. Ansari M, De La Garza M, Deavers M, Balogh J, Rosenberg W, Hai S, et al. Hypertensive emergency following embolization of a large adrenal myelolipoma-adrenal medullary infarction, pheochromocytoma, or acute sympathetic discharge? А case report and literature review. AACE Clinical Case Reports. 2015;1(4): e216-20.
7. Prejbisz A, Lenders JW, Eisenhofer G, Januszewicz A. Cardiovascular manifestations of phaeochromocytoma. J Hypertens. 2011 Nov;29(11):2049-60.
8. Pacak K. Preoperative management of the pheochromocytoma patient. J Clin Endocrinol Metab. 2007;92(11):4069-79.
9. Conzo G, Pasquali D, Gambardella C, Della Pietra C, Esposito D, Napolitano S, et al. Long-term outcomes of laparoscopic adrenalectomy for Cushing disease. 2019. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j. ijsu.2014.05.036
10. Berends F, Van Der Harst E, Giraudo G, Terkivatan T, Kazemier G, Bruining H, et al. Safe retroperitoneal endoscopic resection of the pheochromocytoma. World J Surg. 2002 May;26(5):527-31.
11. Bunuan H, Alltree M, Merendino K. Gel foam embolization of a functioning pheochromocytoma. Am J Surg. 1978 Sep;136(3):395-8.
12. Pua U, Wong DE. Transarterial embolization of spontaneous adrenal pheochromocytoma rupture using polyvinyl alcohol particles. Singapore Med J. 2008 May;49(5): e126-30.
13. Habib M, Tarazi I, Batta M. Arterial embolization for ruptured adrenal pheochromocytoma. Curr Oncol. 2010 Nov; 17(6): 65-70.
14. Мазо ЕБ, Корякин МВ, Акопян АС, изобретатели. 2-й Московский государственный медицинский институт им. Н.И. Пирогова, патентообладатель. Способ лечения артериальной гипертензии при альдостеронизме. Патент SU № 1690699. 1991 ноябрь 15. (Mazo YeB, Koryakin MV, Akopyan AS, inventors. N.I. Pirogov 2nd Moscow State Medical Institute, assignee. A method for the treatment of hypertension with aldosteronism. SU patent No. 1690699. 1991
November 15).
15. Standring S, Neil R, Borley N, Gray H. Gray’s anatomy: The anatomical basis of clinical practice. Edinburgh: Churchill Livingstone/Elsevier.2008. 1551 p.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.