Корекція клініко-метаболічних порушень у хворих із цереброваскулярними захворюваннями на тлі метаболічного синдрому

Анотація

Мета дослідження. Аналіз ефективності та безпеки лікування пацієнтів із хронічними цереброваскулярними захворюваннями (дисциркуляторна  енцефалопатія) на тлі метаболічного синдрому (МС) із використанням препаратів Діаліпон® і Вітаксон®, виявлення їх потенційного впливу на  інсулінорезистентність, показники когнітивних функцій та якість життя пацієнтів із МС. Особливістю роботи було виявлення стратегічних ділянок мозку у  пацієнтів із когнітивними та емоційними розладами з МС і без нього. Матеріали та методи. Спостерігали 70 пацієнтів віком від 47 до 74 років із  дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) ІІ ст. і МС. Пацієнти основної групи (50 осіб) у складі лікування застосовували Діаліпон® і Вітаксон®. Контрольну  групу склали 20 пацієнтів, які не приймали препаратів Діаліпон® і Вітаксон®. Крім неврологічних, загальноклінічних обстежень, визначення ознак МС,  застосовували нейропсихологічне тестування за шкалами MMSE, МоСА, тривоги та депресії, головний біль оцінювали за шкалою VAS болю, запаморочення  — за шкалою Dizziness Handicap Inventory. Головний мозок і його лікворну систему у 47 пацієнтів (29 пацієнтів із МС — основна група та 18 пацієнтів без МС  — група порівняння) оцінювали за допомогою методу волюметрії (вимірювання об’ємів окремих ділянок мозку). Результати та їх обговорення. Після  проведеного лікування визначено зменшення запаморочення. Це проявлялось у збільшенні кількості пацієнтів без ознак запаморочення та переході  пацієнтів із групи з більшим запамороченням у групу з меншим запамороченням. За шкалою VAS головний біль в основній групі зменшився на 2 бали, в  контрольній — на 1,25 бала. Цей процес відбувався вірогідно швидше у пацієнтів, які отримували Діаліпон® і Вітаксон®. Результати волюметричних  вимірювань гіпокампа показали, що у пацієнтів із МС його об’єм (праворуч Me=3,29 і ліворуч Me=2,84) був вірогідно меншим (р<0,05), ніж у пацієнтів без МС (праворуч Me=3,93, ліворуч Me=3,55). Когнітивні порушення проявлялись у зниженні пам’яті, порушенні уваги, уповільненні психічних процесів, а також  обмеженні здатності до планування та контролю. Внаслідок лікування поліпшилися когнітивні й емоційні функції у пацієнтів обох груп, але додавання до  загальноприйнятої терапії Діаліпону® і Вітаксону® сприяло поліпшенню концентрації уваги, пам’яті, зменшенню  ситуаційної тривожності, а отже,  ставлення пацієнтів до життєвої ситуації. Після лікування з використанням низькокалорійної дієти та фізичного навантаження визначено зменшення  інсулінорезистентності в обох групах (за індексом НОМА-ІР), але в групі, де пацієнти приймали досліджувані препарати, ці зміни досягли рівня вірогідності.  Рівень загального холестерину в крові пацієнтів основної групи знизився з 6,27±1,3 ммоль/л до 5,12±1,8 ммоль/л, контрольної — з 6,08±1,12 ммоль/л до  5,54±0,4 ммоль/л (р<0,05). Висновки. Застосування препаратів Діаліпон® і Вітаксон® у комплексному лікуванні хронічних цереброваскулярних захворювань  (ЦВЗ) на тлі МС сприяло поліпшенню уваги, концентрації, пам’яті, позитивно впливало на реактивну тривогу, зменшення інсулінорезистентності та маси  тіла, порушень ліпідного спектра. Ймовірно, у пацієнтів із хронічною цереброваскулярною патологією компоненти МС сприяють розвитку атрофічних  процесів гіпокампа. Поєднання артеріальної гіпертензії (АГ), інсулінорезистентності, дисліпідемії тощо прискорюють атрофічні процеси гіпокампа більше,  ніж окремо кожний із цих компонентів.