Вплив рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин надниркових залоз на періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію з приводу феохромоцитом та інших адренальних пухлин
Pdf

Ключові слова

надниркові залози
феохромоцитома
лапароскопія
рентгенедоваскулярна селективна електрокоагуляційна оклюзія
адреналектомія
гемодинамічна нестабільність

Як цитувати

Skums, A., Kovalenko, A., Bolgov, M., Gulko, O., Kondratyuk, V., Symonov, O., & Mykhailiuk, O. (2019). Вплив рентгенендоваскулярної селективної електрокоагуляційної оклюзії судин надниркових залоз на періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію з приводу феохромоцитом та інших адренальних пухлин. Ендокринологія, 24(2), 125-131. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.125

Анотація

Мета дослідження — оцінити та порівняти періопераційні зміни гемодинаміки в пацієнтів, які перенесли лапароскопічну адреналектомію (ЛА) з рентгенендоваскулярною селективною електрокоагуляційною оклюзією (РЕВСЕО) судин надниркових залоз у передопераційний період із приводу феохромоцитоми, та у хворих, яким ЛА було виконано з приводу інших пухлинах НЗ у той самий період. Матеріал і методи. Для оцінки ефективності мультидисциплінарного підходу проведено аналіз лікування 81 пацієнта з пухлинами надниркових залоз (НЗ) за період із 2008 по 2019 рік. Порівнювали дві групи: група І — 37 хворих із феохромоцитомою, яким за 24 год перед ЛА виконували РЕВСЕО судин НЗ, та група ІІ — 44 хворих, яким було виконано ЛА з приводу інших пухлин НЗ. Пацієнти з феохромоцитомою для підготовки до оперативного втручання протягом двох тижнів отримували α-адреноблокатори. Групи хворих порівнювали за гемодинамічними показниками, тривалістю оперативного втручання, розміром пухлини, об’ємом інтраопераційної крововтрати та частотою ускладнень. Результати. За віком, статтю, локалізацією, розміром пухлини суттєвої різниці між хворими обох груп не було. Тривалість РЕВСЕО судин НЗ становила 20-30 хв. Під час РЕВСЕО тяжких ускладнень не спостерігали. Для оцінки параметрів гемодинаміки досліджували САТ і ЧСС на етапах виділення та мобілізації НЗ і після перев’язування центральної вени НЗ (ЦВНЗ). На етапі мобілізації пухлини НЗ під час ЛА середні рівні САТ і ЧСС у групі І були суттєво меншими, ніж у групі ІІ (р=0,00188 і 0,0096 відповідно), і становили в групі І 130,6±9,2 мм рт. ст. і 70,8±9,7 уд/хв відповідно та в групі ІІ 145,2±22,1 мм рт. ст. і 79,7±14,9 уд/хв відповідно. Під час перев’язування та пересічення ЦВНЗ у групі ІІ — спостерігали суттєве зниження САТ, у середньому до 123,5±15,4 мм рт. ст. У пацієнтів групи І зниження CАТ на етапі пересічення ЦВНЗ не було. Тривалість оперативного втручання у хворих групи ІІ була вірогідно більшою, ніж у групі І (138,7±48,1 хв проти 105,0±41,5 хв, p=0,00001). Середній об’єм крововтрати в групі І порівняно з показником групи ІІ був вірогідно меншим (51,6±12,1 мл проти 165,2±75,9 мл, p=0,00001). У поопераційний період ускладнення спостерігали у 2 (4,5%) пацієнтів групи ІІ та в 1 (2,7%) хворого групи І. Летальних випадків в обох групах не було. Висновок. Застосування РЕВСЕО судин НЗ у комплексному хірургічному лікуванні пацієнтів із феохромоцитомою є перспективним напрямком профілактики інтраопераційних порушень гемодинаміки та кровотечі.

https://doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.125
Pdf
Авторське право (c) 2019 ДУ ≪Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України≫