Цитологічні та імуноцитохімічні прогностичні чинники радіойодрезистентності метастазів папілярного раку щитоподібної залози
Pdf

Ключові слова

щитоподібна залоза
папілярна карцинома
тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
кістозна дегенерація
радіойодрезистентні метастази
тиреоїдна пероксидаза
цитокератин № 17

Як цитувати

Zelinskaya, A. (2019). Цитологічні та імуноцитохімічні прогностичні чинники радіойодрезистентності метастазів папілярного раку щитоподібної залози. Ендокринологія, 24(2), 117-122. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.117

Анотація

Мета — виявлення кореляції цитологічних ознак кістозної дегенерації в пунктатах метастазів, виявлених у поопераційний період, та їх здатності до накопичення радіойоду. Матеріал і методи. Порівнювали частоту виявлення цих ознак у пунктатах радіойодрезистентних (РЙРМ), радіойодчутливих метастазів (РЙЧМ) і загальній групі метастазів тиреоїдних папілярних карцином та зіставляли отримані дані з частотою виявлення ознак кістозної дегенерації в гістологічних препаратах РЙРМ і загальної популяції метастазів папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ). Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження з використанням моноклональних антитіл проти тиреоїдної пероксидази, цитокератину № 17 проводили на матеріалі пункційних біопсій 42 метастазів ПРЩЗ, виявлених перед тиреоїдектомією та радіойодтерапією, та 50 метастазів, виявлених після тиреоїдектомії та радіойодтерапії (35 — РЙРМ, 15 — РЙЧМ). Проаналізовано висновки патогістологічного дослідження 42 метастазів ПРЩЗ, виявлених перед тиреоїдектомією та радіойодтерапією, та 35 РЙРМ. Статистичне опрацювання даних виконували за методами Колмогорова – Смирнова‚ Манна – Уїтні та кореляційного аналізу. Розрахунки виконано в пакеті Statistica 11.0. Результати. За допомогою кореляційного аналізу виявлено значущий зв’язок між радіойодрезистентністю та наявністю кістозної дегенерації (Фі-коефіцієнт кореляції –0,5, тетрахоричний коефіцієнт кореляції –0,7). Отримані дані, а також той факт, що ознаки кістозної дегенерації легко визначаються на матеріалі ТАПБ, дозволяють запропонувати визначення цитологічних ознак кістозної дегенерації в пунктатах метастазів ПРЩЗ, виявлених у поопераційний період, для  прогнозування їх радіойодрезистентності та, відповідно, визначення тактики їх лікування (радіойодтерапія або хірургічне лікування). Кореляційний аналіз наявності ознак кістозної дегенерації, експресії цитокератину № 17 і тиреоїдної пероксидази в групі РЙРМ ПРЩЗ показав, що вони є незалежними чинниками прогнозу нечутливості до раді-ойодтерапії. Висновки. Уперше показано, що радіойодрезистентність метастазів ПРЩЗ корелює з наявністю цитологічних ознак кістозної дегенерації в метастазах, виявлених у поопераційний період, що може використовуватись як новий метод цитологічного прогнозування радіойодрезистентності та ефективності радіойодтерапії. Наявність кістозної дегенерації та експресії цитокератину № 17 і тиреоїдної пероксидази в метастазах, виявлених у поопераційний період, є незалежними цитологічними прогностичними чинниками радіойодрезистентності ПРЩЗ.

https://doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-2.117
Pdf
Авторське право (c) 2019 ДУ ≪Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України≫