Предиктори фіброзоутворення в пацієнтів із поєднаним перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки та цукрового діабету 2 типу
PDF

Ключові слова

фіброз печінки
неалкогольна жирова хвороба печінки
цукровий діабет 2 типу

Як цитувати

Zhuravlyova, A., & Bobronnikova, L. (2014). Предиктори фіброзоутворення в пацієнтів із поєднаним перебігом неалкогольної жирової хвороби печінки та цукрового діабету 2 типу. Ендокринологія | Endokrynologia, 19(2), 134-140. вилучено із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/262

Анотація

Метою дослідження було вивчити предиктори метаболічних порушень та їх вплив на формування стеатозу і фіброзу печінки в пацієнтів із неалкогольною  жировою хворобою печінки (НАЖХП) в поєднанні з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Обстежено 125 пацієнтів із НАЖХП та ЦД 2 типу: 61 пацієнт із НАЖХП і 64  хворих із поєднаним перебігом НАЖХП та субкомпенсованого ЦД 2 типу. Контрольна група складалася з 20 співставних за віком і статтю осіб. Результати  дослідження свідчать про те, що підвищення рівня матриксної металопротеїнази-1 (ММП-1) і зниження тканинного інгібітора металопротеїнази-1 (ТІМП-1) у пацієнтів із поєднаним перебігом захворювання можуть спостерігатися на ранніх стадіях метаболічних порушень у печінці та є предикторами  прогнозування розвитку і прогресування фіброзу печінки. Наявність кореляційного взаємозв’язку між вмістом і активністю трансаміназ свідчило про те, що  інтенсивність фібротичних реакцій у пацієнтів із поєднаним перебігом НАЖХП та ЦД 2 типу залежить від активності ферментів цитолізу. Достовірний кореляційний взаємозв’язок між вмістом ММП-1 та показником HOMA-IR і зворотний – між вмістом адипонектину і HOMA-IR доводить, що  інсулінорезистентність є предиктором формування і фактором ризику прогресування фіброзу печінки в пацієнтів із поєднаним перебігом НАЖХП та ЦД 2  типу. Достовірний кореляційний зв’язок між вмістом ММП-1 та рівнем С-реактивного протеїну (СРП) і зворотний – між вмістом ТІМП-1 і СРП підтверджує  участь СРП в розвитку і прогресуванні фіброзу печінки, а взаємозв’язок між вмістом ММП-1 і тригліцеридами вказує на вплив гіпертригліцеридемії на  розвиток фіброзу печінки в пацієнтів із поєднаним перебігом НАЖХП та ЦД 2 типу. Наявність різних стадій фіброзу печінки в результатах проведеного тесту ФіброМакс у пацієнтів з ізольованим та поєднаним перебігом захворювання свідчить про те, що у формуванні та прогресуванні фіброзних змін у  печінці суттєва роль належить не тільки реакції запалення печінкової паренхіми і виразності жирової інфільтрації печінки, а й порушенням вуглеводного  обміну. Поєднаний перебіг НАЖХП та ЦД-2 характеризується підсиленням жирової інфільтрації печінки та процесів фіброгенезу. Отримані дані свідчать про  те, що вік пацієнтів більше 45 років, наявність артеріальної гіпертензії, дисліпідемія, підвищення рівня глюкози натще є факторами, які впливають на  процеси фіброзування в печінці знаходяться у взаємозв’язку з інсулінорезистентністю і запальними змінами в тканині печінки в умовах її жирової  інфільтрації.  

PDF
Авторське право (c) 2014 ДУ ≪Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України≫

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.