Вміст резистину та цитокінів у крові хворих на цукровий діабет 2-го типу та артеріальну гіпертензію залежно від стану компенсації діабету

Анотація

Мета — вивчити зміни вмісту резистину та цитокінів, зокрема ІЛ‑2, ІЛ‑6 і ТНФ-α, у плазмі крові хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) із різною компенсацією захворювання та артеріальною гіпертензією (АГ), а також дослідити можливий взаємозв’язок між зазначеними адипокіном і цитокінами. Методи. Обстежено 137 хворих на ЦД2 з АГ І-ІІ ст. і без АГ (72 жінки та 65 чоловіків). Рівень резистину, ІЛ‑2, ІЛ‑6, ТНФ-α в сироватці крові визначали імуноферментним методом. Результати. Виявлено вірогідне зростання рівня резистину у сироватці крові хворих на ЦД2 із погіршенням компенсації діабету та приєднанням АГ; зростання рівня ІЛ‑6 у групах із доброю та задовільною компенсацією діабету та ТНФ-α у групах із поганою компенсацією з приєднанням АГ. Виявлено позитивну кореляцію вмісту резистину із ІЛ‑2 і ТНФ-α у групі з поганою компенсацією ЦД2 та АГ і без АГ, більшої сили у групі із ЦД2 та АГ. Висновок. Рівень резистину у плазмі крові зростає з погіршенням компенсації діабету та приєднанням АГ. Високовірогідні кореляційні зв’язки між рівнями резистину, ІЛ‑2 і ТНФ-α у групах хворих із поганою компенсацією діабету можуть свідчити про
взаємопотенціюючу роль цих чинників у розвитку та прогресуванні декомпенсації ЦД2 та АГ.