СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ТРИВАЛІ ЕНДОКРИННІ ТА ПОВЕДІНКОВІ НАСЛІДКИ ПУБЕРТАТНОГО СТРЕСУ ТА ПРЕВЕНТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛІКАРСЬКИХ З АСОБІВ

Анотація

В огляді наведено дані літератури та результати трьохрічних експериментальних досліджень відділу ендокринології репродукції та адаптації стосовно впливу хронічного стресу під час статевого дозрівання (пубертатний стрес) на репродуктивну та гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальну системи (ГГАС), а також превентивного потенціалу фармакологічних засобів щодо його наслідків. Розглянуто взаємовідносини між ГГАС і гіпоталамо-гіпофізарно-гонадною системою (ГГГС) та довготривалі наслідки пубертатного стресу. За обраних експериментальних умов (іммобілізація щурів по 1 год на день протягом 30-45 днів після народження), хронічний пубертатний стрес може призводити до несприятливих довгострокових статево-специфічних впливів на репродуктивну та ГГАC системи дорослих щурів. У дорос-
лих самців, що зазнали пубертатного стресу, на тлі збереження нормального вмісту тестостерону в плазмі крові, погіршуються кількісні та якісні показники спермограми, порушується сперматогенез і посилюється оксидативний стрес у статевих залозах. Хронічний пубертатний стрес може спричиняти зниження базального вмісту кортикостерону. У дорослих самиць не виявлено негативних віддалених ефектів хронічного пубертатного стресу на досліджувані показники стану ГГАС та репродуктивної системи, за винятком збільшення концентрації продуктів перекисного окислювання ліпідів у яєчниках, що вказує на їхню меншу вразливість порівняно з самцями. Активація ГАМК-ергічної системи фенібутом (гідрохлорид амінофенілмасляної кислоти) перед сеансами стресування погіршує кількісні та якісні показники спермограми в дорослому віці, зменшує рівень тестостерону в сироватці крові та посилює оксидативний стрес у гонадах самців щурів порівняно зі стресованими тваринами. Це вказує на ризик побічних ефектів при застосуванні фенібуту в підлітків із метою профілактики стресових і тривожно-невротичних станів. Введення вітаміну Е в шлунок перед сеансами стресування щурів пубертатного віку дещо
покращувало якісні показники спермограми дорослих тварин, зменшуючи відсоток патологічних форм сперматозоїдів. Крім того, рівень кортикостерону в плазмі крові після гострого 1-годинного стресу був у них вірогідно вищим, ніж у лише стресованих, хоча і не досягав рівня контролю. У тварин, яким перед сеансами стресування вводили мелатонін, досліджувані показники не відрізнялись від тих, які зазнали лише пубертатного стресу.