Ключові слова
131І
йодна недостатність
щитоподібна залоза
ендемічний зоб
йодна профілактика
Як цитувати
Анотація
У результаті аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) одним із головних дієвих факторів були радіоактивний йод-
131 (131І) та інші радіоізотопи йоду, що мають велику спорідненість до щитоподібної залози (ЩЗ) і впливають на йодне за-
безпечення (ЙЗ) населення. Йододефіцит (ЙД) викликає підвищене поглинання 131І ЩЗ при ядерних катастрофах і може
викликати подальше її пошкодження. Окрім того, виникають не тільки захворювання ЩЗ, але й патологія вагітності, по-
рушення фізичного і розумового розвитку, погіршення загального стану здоров’я і навіть зниження розумового потен-
ціалу нації. Мета дослідження: проаналізувати стан ЙЗ населення північного регіону України на підставі багаторічних
досліджень. Матеріл і методи. Згідно з критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проведено комп-
лексне масштабне епідеміологічне дослідження ЙЗ дитячого та дорослого населення північного регіону України, що по-
страждав внаслідок аварії на ЧАЕС, із застосуванням методів пальпації, ультразвукового дослідження ЩЗ та визначення
екскреції йоду з сечею. Загалом за підтримки ВООЗ та Міжнародного надзвичайного фонду допомоги дітям при Орга-
нізації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) протягом 1997-2000 років обстежено 10 420 дітей і підлітків. Виконано дослідження
в рамках Українсько-Американської програми «Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної
залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (Українсько-Американський проєкт) згідно з протоколом,
узгодженим установами України та Сполучених штатів Америки. У рамках проєкту ВООЗ «STEPS» (дослідження хронічних
захворювань) у період із липня по листопад 2019 року проаналізовано 263 зразки сечі пацієнтів випадково рівномірно
відібраних із різних населених пунктів України. У 2024-2025 роках досліджено йодний статус у 108 мешканців м. Києва.
Результати. Дослідження 1997-2000 років у населених пунктах Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської
областей, а також у м. Києві показали частоту зоба від 17,46% до 77,42%. Медіани йодурії відповідно 46,7, 62,9, 54,3,
52,08, 62,9 мкг/л свідчили про середній і слабкий ступінь йодної недостатності (ЙН). Результати Українсько-Американ-
ського проєкту (1998-2000 рр.) показали наявність ЙД середнього і слабкого ступеня. Рівень споживання йодованої
солі був дуже низьким – до 5%. Після прийняття державної програми «Профілактика йодозалежних захворювань на
2002-2005 роки» споживання збільшилось на 15%. Рівень ЙЗ населення у 2019 році за програмою ВООЗ «STEPS» у пів-нічному регіоні України наближався до середнього ступеня ЙН. Дослідження у 2024-2025 роках засвідчили наявність у
населення м. Києва ЙД слабкого ступеня. Висновок. ЙД на територіях, постраждалих після аварії на ЧАЕС, зберігається.
Позитивна тенденція поліпшення йодного статусу в окремих районах не розв’язує проблему ліквідації ЙД, що вимагає
створення стійкої, контрольованої системи ЙЗ населення постраждалих областей.
Посилання
Hoshi M, Yamamoto M, Kawamura H, Shinohara K, Shibata Y, Kozlenko MT, et al. Fallout radioactivity in soil and food samples in the Ukraine: measurements of iodine, plutonium, cesium, and strontium isotopes. Health Phys. 1994 Aug;67(2):187-91. doi: 10.1097/00004032-199408000-00012.
Leoniak M, Zonenberg A, Zarzycki W. Sytuacja radiologiczna w czasie i po awarii w Czarnobylu [The radiological situation before and after Chernobyl disaster]. Endokrynol Pol. 2006 Jan-Feb;57(1):45-52. Polish.
VanMiddlesworth L, Handl J. 129I, 131I and 127I in animal thyroids after the Chernobyl nuclear accident. Health Phys. 1997 Oct;73(4):647-50. doi: 10.1097/00004032-199710000-00010.
Likhtarov I, Kovgan L, Vavilov S, Chepurny M, Ron E, Lubin J, et al. Post-Chernobyl thyroid cancers in Ukraine. Report 2: risk analysis. Radiat Res. 2006 Aug;166(2):375-86. doi: 10.1667/RR3593.1.
Cardis E, Kesminiene A, Ivanov V, Malakhova I, Shibata Y, Khrouch V, et al. Risk of thyroid cancer after exposure to 131I in childhood. J Natl Cancer Inst. 2005 May 18;97(10):724-32. doi: 10.1093/jnci/dji129.
Liu XH, Chen GG, Vlantis AC, van Hasselt CA. Iodine mediated mechanisms and thyroid carcinoma. Crit Rev Clin Lab Sci. 2009;46(5-6):302-18. doi: 10.3109/10408360903306384.
Shakhtarin VV, Tsyb AF, Stepanenko VF, Orlov MY, Kopecky KJ, Davis S. Iodine deficiency, radiation dose, and the risk of thyroid Russia following the Chernobyl power station accident. Int J Epidemiol. 2003 Aug;32(4):584-91. doi: 10.1093/ije/dyg205.
Gembicki M, Stozharov AN, Arinchin AN, Moschik KV, Petrenko S, Khmara IM, et al. Iodine deficiency in Belarusian children as a possible factor stimulating the irradiation of the thyroid gland during the Chernobyl catastrophe. Environ Health Perspect. 1997 Dec;105 Suppl 6(Suppl 6):1487-90. doi: 10.1289/ehp.97105s61487.
International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders, United Nations Children’s Fund, World Health Organization. Assesment of iodine deficiency disorders and monitoring their elimination. A guide for programme managers. Second editions. Geneva: WHO; 2001. 124 p. Available from: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/7872bac7-fd37-4744-863c-a794cc7807c1/content [Accessed 10th December 2025].
Zimmermann MB, Andersson M. Global endocrinology: Global perspectives in endocrinology: coverage of iodized salt programs and iodine status in 2020. Eur J Endocrinol. 2021 Jun 10;185(1):R13-R21. doi: 10.1530/EJE-21-0171.