Система реконструкції доз внутрішнього опромінення щитоподібної залози жителів України радіонуклідами йоду внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Анотація

Збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ) серед осіб, які зазнали впливу радіонуклідів
йоду в дитинстві та підлітковому віці, є основним довгостроковим наслідком аварії на Чорнобильській атомній елек-
тростанції (ЧАЕС). Уже через 5-6 років після аварії було зафіксовано різке збільшення кількості випадків РЩЗ у дітей та
підлітків, що мешкали на радіоактивно забруднених територіях України. Це явище зумовило низку міжнародних раді-
аційно-епідеміологічних досліджень, спрямованих на кількісну оцінку ризику розвитку радіаційно-індукованого раку
та інших захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) в осіб з опроміненою ЩЗ, що, своєю чергою, потребує визначення доз
опромінення ЩЗ осіб, залучених до дослідження. Мета роботи. Огляд сучасної системи дозиметрії ЩЗ TD20 та резуль-
татів застосування цієї системи для реконструкції доз опромінення ЩЗ, отриманих населенням України у квітні-липні
1986 року внаслідок надходження до організму радіонуклідів йоду. Матеріал і методи. Жителі України, опромінені
радіонуклідами йоду внаслідок аварії на ЧАЕС, були розподілені на 4 дозиметричні групи за критерієм наявності вимі-
рювань радіоактивності в ЩЗ та іншої інформації, необхідної для розрахунку доз опромінення ЩЗ. Методологія рекон-
струкції дози опромінення ЩЗ залежить від того, до якої дозиметричної групи належить особа. Дози опромінення ЩЗ
були розраховані для таких шляхів опромінення: надходження 131I, а також 132Te+132I та 133I через вдихання радіоактивно
забрудненого повітря; споживання харчових продуктів, таких як молоко, молочні продукти та листові овочі у період з
26 квітня по 14 липня 1986 року. Результати. Середнє арифметичне значення доз опромінення ЩЗ радіонуклідом
131I для 13 204 членів Українсько-Американського когортного дослідження «Науковий проєкт вивчення раку та інших
захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (дозиметрична група 1) ста-
новить 527 мГр, а медіана – 198 мГр. Середня арифметична доза опромінення ЩЗ внаслідок надходження 131I серед
146 425 осіб, у яких була виміряна активність у ЩЗ у травні-червні 1986 року (дозиметрична група 2), становить 230 мГр,
а медіанна доза – 94 мГр. Найвищі усереднені та зважені за населенням області дози опромінення ЩЗ (дозиметрична
група 3) отримали мешканці Чернігівської (середнє арифметичне – 150 мГр, медіана – 60 мГр), Київської (130 та 51 мГр) та Житомирської (120 та 49 мГр) областей. Сумарні пренатальні та постнатальні дози опромінення ЩЗ розраховані для
2582 членів української когорти осіб, які зазнали впливу 131I внутрішньоутробно (дозиметрична група 4) варіювалися
від 0 до 2,7 Гр. Середня сумарна доза опромінення ЩЗ від 131I становить 87 мГр, а медіана 17 мГр. Внесок 132Te+132I та 133I у
загальну дозу опромінення ЩЗ є найбільшим для мешканців Прип'яті (22-40%, залежно від віку на момент опромінення),
для мешканців районів, наближених до ЧАЕС, він становить 8-11%, а для мешканців решти районів не перевищує 3%.
Висновки. У роботі представлено оновлену систему реконструкції доз внутрішнього опромінення ЩЗ (TD20) жителів
України радіонуклідами йоду внаслідок аварії на ЧАЕС, а також результати застосування цієї системи для реконструк-
ції доз опромінення ЩЗ: 13 204 членів Українсько-Американського когортного дослідження, 2582 членів української
когорти осіб, опромінених in utero, 146 425 осіб, які мали вимірювання радіоактивності в ЩЗ у травні-червні 1986 року
та мешканців 30 353 населених пунктів 24 областей України, Автономної Республіки Крим і міст Києва та Севастополя.