Фетуїн-А як біомаркер гепатопротекторної дії гліфлозинів у пацієнті в із цукровим діабетом 2-го типу та неалкогольним стеатогепатитом
pdf

Ключові слова

цукровий діабет 2-го типу
інсулінорезистентність
неалкогольний стеатогепатит
фетуїн-А
інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу
дапагліфлозин
емпагліфлозин

Як цитувати

Protas , N., Kostitska , I., Protas , Y., & Lehun , M. (2025). Фетуїн-А як біомаркер гепатопротекторної дії гліфлозинів у пацієнті в із цукровим діабетом 2-го типу та неалкогольним стеатогепатитом. Ендокринологія | Endokrynologia, 30(4), 296-305. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2025.30-4.296

Анотація

Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) залишається однією з провідних медико-соціальних проблем сучасності через підвищення ризику розвитку стеатогенного цирозу печінки та макроваскулярних ускладнень. Метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки погіршує перебіг ЦД2 та формує континуум патогенетичних порушень. Сучасні терапевтичні стратегії потребують впровадження біомаркерів, які відображають ефективність лікування та допомагають оцінити альтернативні механізми фармакологічної дії цукрознижувальних лікарських засобів. Мета – оцінити рівень та динаміку фетуїну-А як маркера гепатопротекторної ефективності 12-тижневого курсу терапії інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (іНЗКТГ-2) в осіб із ЦД2 та НАСГ. Матеріал і методи. У дослідження було включено 48 пацієнтів із ЦД2 та НАСГ, які за терапевтичною стратегією розподілені на чотири групи: група І (n=12) отримувала базову медикаментозну терапію (БМТ): метформін 2000 мг/добу, α-ліпоєву кислоту
600 мг/добу, розувастатин 10 мг/добу; група ІІ (n=12) – БМТ у поєднанні з інсулінотерапією; група ІІІ (n=12) – БМТ у комбінації з 10 мг/добу дапагліфлозином (ДАПА); група ІV (n=12) – БМТ разом із застосуванням 10-25 мг/добу емпагліфлозину (ЕМПА). Тривалість дослідження становила 12 тижнів. Результати. Через 12 тижнів лікування найвираженіший гепатопротекторний ефект спостерігався в пацієнтів груп III та IV, які отримували гліфлозини у складі БМТ. Медіаційний аналіз продемонстрував, що при застосуванні інсулінотерапії виявлено зниження рівня фетуїну-А, майже в повному обсязі зумовлене покращенням глікемічного контролю через HbA1C (ACME=-0,10; 95% ДІ -0,22; -0,01), тоді як прямий гепатоцентричний ефект був мінімальним. іНЗКТГ-2 у групах ІІІ та IV підсилювали зниження вмісту фетуїну-А, як опосередковано через HbA1C (ACME = -0,23 та -0,20), так і прямим шляхом (ADE = -0,32 та -0,30; обидва p<0,01), при цьому близько 40%
ефекту пояснювалося глікемічним механізмом, а решта – безпосередніми гепатопротекторними властивостями. Висновки. Оцінка рівня фетуїну-А як раннього біомаркера гепатопротекторного ефекту гліфлозинів дозволяє вдосконалити персоналізовану терапію НАСГ у пацієнтів із ЦД2. Своєчасне призначення іНЗКТГ2 (ДАПА 10 мг/добу або ЕМПА 10-25 мг/добу) у складі БМТ є ефективним, патогенетично обґрунтованим алгоритмом лікування з вираженими гепатопротекторними властивостями.

https://doi.org/10.31793/1680-1466.2025.30-4.296
pdf

Посилання

Lu FB, Zheng KI, Rios RS, Targher G, Byrne CD, Zheng MH. Global epidemiology of lean non-alcoholic fatty liver disease: a systematic review and meta-analysis. J Gastroenterol Hepatol. 2020 Dec;35(12):2041-50. doi: 10.1111/jgh.15156.

Younossi ZM, Golabi P, Price JK, Owrangi S, Gundu-Rao N, Satchi R, et al. The global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis among patients with type 2 diabetes. Clin Gastroenterol Hepatol. 2024 Oct;22(10):1999-2010. e8. doi: 10.1016/j.cgh.2024.03.006.

Souza M, Diaz I, Al-Sharif L. Liver and cardiovascular outcomes in lean non-alcoholic fatty liver disease: an updated systematic review and meta-analysis of about 1 million individuals. Hepatol Int. 2024 Oct;18(5):1396-415. doi: 10.1007/s12072-024-10716-z.

Pennisi G, Infantino G, Celsa C, Di Maria G, Enea M, Vaccaro M, et al. Clinical outcomes of MAFLD versus NAFLD: A metaanalysis of observational studies. Liver Int. 2024 Nov;44(11):2939-49. doi: 10.1111/liv.16075.

Kosmalski M, Śliwińska A, Drzewoski J. Non-alcoholic fatty liver disease or type 2 diabetes mellitus-The chicken or the egg dilemma. Biomedicines. 2023 Apr 4;11(4):1097. doi: 10.3390/biomedicines11041097.

Shinde S, Nelson DR, Mitroi J, Heaton PC, Hincapie AL, Brouwers B. The roles of type 2 diabetes and obesity in disease activity and progression of non-alcoholic fatty liver disease/non-alcoholic steatohepatitis. Curr Med Res Opin. 2024 Jan;40(1):59-68. doi: 10.1080/03007995.2023.2279676.

Pan X, Kaminga AC, Chen J, Luo M, Luo J. Fetuin-A and fetuin-B in non-alcoholic fatty liver disease: a meta-analysis and meta-regression. Int J Environ Res Public Health. 2020 Apr 15;17(8):2735. doi: 10.3390/ijerph17082735.

Chekol Abebe E, Tilahun Muche Z, Behaile T/Mariam A, Mengie Ayele T, Mekonnen Agidew M, Teshome Azezew M, et al. The structure, biosynthesis, and biological roles of fetuin-A: a review. Front Cell Dev Biol. 2022 Jul 18;10:945287. doi: 10.3389/ fcell.2022.945287.

Fadіеіеnko GD, Kushnir IE, Chernova VM, Solomentseva TA, Nikiforova YV, Kurinna OG. Pathogenetic role of fetuin-A in formation of metabolic disorders and systemic inflammation in patients with non-alcoholic fatty liver disease. Modern Gastroenterology. 2022;(5-6):5-11. Ukrainian. doi: 10.30978/MG-2022-5-5.

Kushnir IE, Chernova VM, Solomentseva TA, Fadieienko GD. Regulation of metabolic homeostasis in patients with nonalcoholic fatty liver disease: the role of fetuin-A. Literature review. Ukrainian Therapeutic Journal. 2023;(1):64-71. Ukrainian. doi: 10.30978/UTJ2023-1-64.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.