Ретроспективне дослідження ознак вогнищевих утворень щитоподібної залози за даними ультразвукової діагностики, цитологічного та патогістологічного досліджень

Анотація

Резюме. Враховуючи зростання в Україні захворюваності на диференційований рак щитоподібної залози (ЩЗ), питання ранньої діагностики та лікування карцином ЩЗ залишається надзвичайно актуальним. Точність ранньої діагностики карцином за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) та цитологічного дослідження дає змогу підвищити якість життя цієї когорти пацієнтів. Тому актуальним є порівняння УЗ ознак за класифікацією системи звітності та даних візуалізації ЩЗ (Thyroid Imaging Reporting And Data System, TIRADS) із системою Bethesda цитологічних звітів стосовно ЩЗ (Bethesda System for Reporting Thyroid Cytology, BSRTC) та даними гістологічного дослідження пацієнтів із доброякісною та злоякісною вогнищевою патологією ЩЗ для підвищення точності передопераційної діагностики пухлин.

Мета дослідження – вивчення кореляції даних TIRADS, BSRTC та гістологічного дослідження при вогнищевій патології ЩЗ.

Матеріал і методи. Проаналізовано дані УЗД 465 пацієнтів, в яких було діагностовано вузлову патологію ЩЗ, у зіставленні з даними цитологічного дослідження, отриманого в результаті проведення тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ), а також із даними патогістологічного дослідження після оперативного втручання.

Результати. У групі пацієнтів із патогістологічно верифікованим діагнозом папілярна карцинома ЩЗ (ПКЩЗ) за даними УЗД до оперативного втручання, 93% випадки були класифіковані ТIRADS 4 та 5; 5,7% випадків – ТIRADS 3 та 1,3% випадки – ТIRADS 2. За даними цитологічного дослідження в цій групі пацієнтів 99,7% випадків класифіковані BSRTC VI, V, а також 0,3% випадків – BSRTC IV. У групі пацієнтів із патогістологічно верифікованим діагнозом доброякісної патології ЩЗ за даними УЗД виявлено 38,8% випадків ТIRADS 2, 50,2% випадків – ТIRADS 3, а також 10,3% випадків ТIRADS 4 та 0,7% ТIRADS 5. За даними цитологічного дослідження діагностовано 84,2% випадків BSRTC ІІ, 7,3% випадків BSRTC ІІІ, а також 6,7% – BSRTC ІV та 1,8% – BSRTC V. При ТIRADS 3 отримано максимальне розмаїття в трактуванні BSRTC та патогістологічних висновків. Більшу частину пацієнтів з утвореннями, класифікованими як ТIRADS 3, становлять жінки в перименопаузальному періоді.

Висновки. У випадку проведення УЗД ЩЗ, кореляція TIRADS із даними BSRTC і гістологічного дослідження зростає при невеликих розмірах утворення (до 15 мм), при великих розмірах утворення (більш ніж 30 мм) знижується. Мультидисциплінарний та клінічний підхід щодо діагностики утворень ЩЗ дозволяє належним чином лікарю-клініцисту в співпраці з діагностом та цитологом визначити необхідність подальшого хірургічного лікування для пацієнта, а при невисокому ризику здійснювати динамічне спостереження. Пацієнтам з утвореннями, класифікованими як ТIRADS 3, 4, 5 потрібно рекомендувати ТАПБ ЩЗ незалежно від розмірів утворення. Жінки в перименопаузальному періоді потребують більш ретельного моніторингу для контролю об’єму та структури утворень ЩЗ. Адекватне та своєчасне діагностування злоякісних уражень ЩЗ дозволяє обрати правильну тактику та обсяг хірургічного лікування, що запобігає виникненню рецидивів новоутворень.