Дистрес при цукровому діабеті
pdf

Ключові слова

цукровий діабет, депресія, стрес, дистрес, методи дослідження.

Як цитувати

Zinich, L., Korpachev, V., & Hovaka, V. (2022). Дистрес при цукровому діабеті. Ендокринологія | Endocrinology, 27(2), 124-132. Retrieved із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/655

Анотація

Стресорні чинники викликають у різних людей і навіть в однієї людини відмінні й навіть протилежні реакції. Вплив різноманітних чинників на організм можливо розподілити за силою дії на підпорогові, порогові, стресові (надзвичайні) та руйнівні. При виникненні стресових ситуацій в організмі людини активуються резерви адаптації. Тривала дія сильних стресорів з різко негативною емоційною оцінкою і можливими небажаними згубними наслідками для здоров’я спричиняє формування «дистресу» — прояву найбільш руйнівного стресорного ефекту. Дистрес — стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків. Для нього характерні втома, дратівливість, втрата сексуального потягу до партнера і ряд індивідуальних особливостей. Дистрес може виявлятися у 2 формах — гострій та хронічній. При гострій формі надмірно сильний стресор викликає значний викид катехоламінів і глюкокортикоїдів, підвищення кров’яного тиску і різке пригнічення імунітету. При хронічному дистресі сильний стресор призводить до виснаження резервів цих гормонів. Це створює тло для формування важкої депресії. Дистрес при тривалому перебігу може призводити до неврозів та психозів. Дані багатьох досліджень свідчать, що у хворих на цукровий діабет (ЦД) часто зустрічається низка психологічних проблем і психічних розладів. Для ЦД характерна гіперактивація симпатоадреналової та гіпоталамо-гіпофізарної системи, що сприяє виділенню стресових гормонів і підвищенню нервово-психічної напруги на тлі хронічного стресу. Відзначається двонапрямна взаємодія між ЦД та стресом — з одного боку, стрес сприяє розвитку захворювання, а з іншого боку, при ЦД посилюється стресорна реакція і створюються передумови формування дистресу. Психологічний дистрес є однією з причин зниження фізичної активності людини внаслідок депресивних настроїв, які можуть виникати на тлі ЦД, внаслідок чого перебіг захворювання ускладнюється. Дистрес посилює страждання хворих і впливає на результативність лікування. У хворих на ЦД дистрес виявляється у 2 рази частіше, ніж у людей без ЦД. Дистрес потребує відповідних засобів для його вивчення. Поєднання таких чинників, як наявність ЦД, перенесене захворювання на COVID-19, а також страждань, викликаних війною, можуть сприяти обтяженню розвитку діабетичного дистресу. У публікації розглянуті питання підходів для дослідження дистресу і його особливостей у хворих на ЦД, зокрема, у постковідному періоді та в умовах війни.

pdf

Посилання

Jorm AF, Kelly CM, Morgan AJ. Participant distress in psychiatric research: a systematic review. Psychol Med. 2007 Jul;37(7):917-26. doi: 10.1017/S0033291706009779.

Moran KJ, Burson R. Understanding diabetes distress. Home Healthc Now. 2017 Mar;35(3):171. doi: 10.1097/NHH.0000000000000510.

Mascott C. Diabetes distress. Diabetes Self Manag. 2014 Oct;31(5):68-70.

Zotcheva E, Bergh S, Selbæk G, Krokstad S, Håberg AK, Strand BH, et al. Midlife Physical Activity, Psychological distress, and dementia risk: The HUNT study. J Alzheimers Dis. 2018;66(2):825-33. doi: 10.3233/JAD-180768.

Moult A, Kingstone T, Chew-Graham CA. How do older adults understand and manage distress? A qualitative study. BMC Fam Pract. 2020 May 4;21(1):77. doi: 10.1186/s12875-020-01152-7.

Guo J, Wang H, Luo J, Guo Y, Xie Y, Lei B, et al. Factors influencing the effect of mindfulness-based interventions on diabetes distress: a meta-analysis. BMJ Open Diabetes Res Care. 2019 Dec 11;7(1):e000757. doi: 10.1136/bmjdrc-2019-000757.

Iturralde E, Rausch JR, Weissberg-Benchell J, Hood KK. Diabetes-related emotional distress over time. Pediatrics. 2019 Jun;143(6):e20183011. doi: 10.1542/peds.2018-3011.

Perrin NE, Davies MJ, Robertson N, Snoek FJ, Khunti K. The prevalence of diabetes-specific emotional distress in people with Type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. Diabet Med. 2017 Nov;34(11):1508-20. doi: 10.1111/dme.13448.

Bădescu SV, Tătaru C, Kobylinska L, Georgescu EL, Zahiu DM, Zăgrean AM, et al. The association between diabetes mellitus and depression. J Med Life. 2016 Apr-Jun;9(2):120-5.

Hackett RA, Steptoe A. Type 2 diabetes mellitus and psychological stress — a modifiable risk factor. Nat Rev Endocrinol. 2017 Sep;13(9):547-60. doi: 10.1038/nrendo.2017.64.

Kretchy IA, Koduah A, Ohene-Agyei T, Boima V, Appiah B. The Association between diabetes-related distress and medication adherence in adult patients with type 2 diabetes mellitus: a crosssectional study. J Diabetes Res. 2020 Mar 1;2020:4760624. doi: 10.1155/2020/4760624.

Snoek FJ, Bremmer MA, Hermanns N. Constructs of depression and distress in diabetes: time for an appraisal. Lancet Diabetes Endocrinol. 2015 Jun;3(6):450-60. doi: 10.1016/S2213-8587(15)00135-7.

Al-Ozairi E, Al Ozairi A, Blythe C, Taghadom E, Ismail K. The Epidemiology of depression and diabetes distress in type 2 diabetes in Kuwait. J Diabetes Res. 2020 Jun 1;2020:7414050. doi: 10.1155/2020/7414050.

Roy M, Sengupta N, Sahana PK, Das C, Talukdar P, Baidya A, et al. Type 2 diabetes and influence of diabetes-specific distress on depression. Diabetes Res Clin Pract. 2018 Sep;143:194-8. doi: 10.1016/j.diabres.2018.07.006.

Denollet J. DS14: standard assessment of negative affectivity, social inhibition, and Type D personality. Psychosom Med. 2005 Jan-Feb;67(1):89-97. doi: 10.1097/01.psy.0000149256.81953.49.