Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19
pdf

Ключові слова

синдром пост-COVID‑19, патогенез, діагностика, клініка, лікування.

Як цитувати

Tronko, M., Orlenko, V., Kurinna, Y., & Ivaskiva, K. (2021). Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19. Ендокринологія | Endocrinology, 26(3), 248-262. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.248

Анотація

На сьогодні пандемія COVID‑19 триває вже близько двох років. Хоча знання фахівців значно покращились у питаннях профілактики та лікування важких форм захворювання, патогенез та лікування синдрому пост-COVID‑19 залишаються актуальними питаннями в медичній та науковій спільнотах. Актуальність проблеми полягає в значному поширенні цього стану серед перехворілих, зниженні якості життя пацієнтів, нестачі знань про частоту, механізми перебігу та причини віддалених наслідків, нечітких уявленнях стосовно підходів до діагностики та лікування, а також відсутності нормативних документів щодо ведення таких пацієнтів. У серпні 2020 року британськими дослідниками вперше було запропоновано термін пост-COVID‑19. Наявні дані свідчать про значні відмінності в епідеміологічних оцінках поширеності синдрому пост-COVID‑19 через відмінності в методах відбору, періодах спостереження та розмірах вибірок. Частота синдрому пост-COVID‑19 оцінюється в 10-35%, тоді як для госпіталізованих пацієнтів вона може досягати й 85%. Втомлюваність є найпоширенішим симптомом, про який повідомляється в 17,5-72,0% випадків після перенесеного COVID‑19, потім услід за задишкою, частота якої становить 10-40%, виникають психічні проблеми, біль у грудях, нюхова і смакова дисфункція, що зустрічаються відповідно до 26, 22 та 11% реконвалесцентів. Більше однієї третини пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають вже наявні супутні захворювання, найчастіше зустрічаються гіпертонія та цукровий діабет. Опубліковані на сьогодні дані свідчать про те, що більшість пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають хороший прогноз без подальших ускладнень та летальних наслідків. Більшість досліджень досі зосереджувалися на симптомах, пов’язаних із синдромом пост-COVID‑19, а не на дисфункції органів. В огляді представлено аналіз досліджень щодо визначення синдрому пост-COVID‑19, вивчення впливу перенесеної інфекції на різні системи органів та надано основні потенційні механізми розвитку ускладнень. Особлива увага приділена наслідкам перенесеного COVID‑19 з боку ендокринних органів. Запропоновані рекомендації щодо обстеження і ведення пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19.

https://doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-3.248
pdf

Посилання

Ouassou H, Kharchoufa L, Bouhrim M, Daoudi NE, Imtara H, Bencheikh N, et al. The pathogenesis of coronavirus disease 2019 (COVID‑19): evaluation and prevention. J Immunol Res. 2020 Jul 10;2020:1357983. doi: 10.1155/2020/1357983.

World Health Organization. Rolling updates on coronavirus disease (COVID‑19) 2020. Available from: https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus‑2019/events-as-theyhappen [Accessed 25th Sept 2021].

WHO. Coronavirus disease (COVID‑19). Available from: https://covid19.who.int/?gclid=EAIaIQobChMI_Iat_rjN7gIVDbwYCh-3WXQAZEAAYASAAEgL28_D_BwE [Accessed 25th Sept 2021].

WHO: Ukraine. Coronavirus disease (COVID‑19). Available from: https://covid19.who.int/region/euro/country/ua [Accessed 25th Sept 2021].

WHO. Clinical management of COVID‑19. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/clinical-managementof-covid‑19 [Accessed 25th Sept 2021].

Greenhalgh T, Knight M, A’Court C, Buxton M, Husain L. Management of post-acute covid‑19 in primary care. BMJ. 2020 Aug 11;370: m3026.

doi: 10.1136/bmj.m3026.

Venkatesan P. NICE guideline on long COVID. Lancet Respir Med. 2021 Feb;9(2):129. doi: 10.1016/S2213-2600(21)00031-X.

Amenta EM, Spallone A, Rodriguez-Barradas MC, El Sahly HM, Atmar RL, Kulkarni PA. Postacute COVID‑19: An overview and approach to classification. Open Forum Infect Dis. 2020 Oct 21;7(12): ofaa509. doi: 10.1093/ofid/ofaa509.

Xiao AT, Tong YX, Zhang S. Profile of RT-PCR for SARS-CoV‑2: a preliminary study from 56 COVID‑19 patients. Clin Infect Dis. 2020 Nov 19;71(16):2249-51. doi: 10.1093/cid/ciaa460.

Centers for Disease Control and Prevention. Duration of isolation and precautions for adults with COVID‑19. Available from: https://www.cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/hcp/durationisolation.html [Accessed 25th Sept 2021].

Noh JY, Yoon JG, Seong H, Choi WS, Sohn JW, Cheong HJ, et al. Asymptomatic infection and atypical manifestations of COVID‑19: Comparison of viral shedding duration. J Infect. 2020 Nov;81(5):816-46. doi: 10.1016/j.jinf.2020.05.035.

Carfì A, Bernabei R, Landi F, for the Gemelli Against COVID‑19 Post- Acute Care Study Group. Persistent symptoms in patients after acute COVID‑19. JAMA. 2020;324(6):603-5. doi:10.1001/jama.2020.

Halpin SJ, McIvor C, Whyatt G, Adams A, Harvey O, McLean L, et al. Postdischarge symptoms and rehabilitation needs in survivors of COVID‑19 infection: A cross-sectional evaluation. J Med Virol. 2021 Feb;93(2):1013-22. doi: 10.1002/jmv.26368.

Garrigues E, Janvier P, Kherabi Y, Le Bot A, Hamon A, Gouze H, et al. Post-discharge persistent symptoms and health-related quality of life after hospitalization for COVID‑19. J Infect. 2020 Dec;81(6): e4-6. doi: 10.1016/j.jinf.2020.08.029.

Tenforde MW, Kim SS, Lindsell CJ, Billig Rose E, Shapiro NI, Files DC, et al. Symptom duration and risk factors for delayed return to usual health among outpatients with COVID‑19 in a Multistate Health Care Systems Network — United States, March-June 2020. MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2020 Jul 31;69(30):993-8. doi: 10.15585/mmwr.mm6930e1.