Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості
pdf

Ключові слова

надмірна вага, ожиріння, харчова поведінка, індекс маси тіла.

Як цитувати

Kiro, L., Zak, M., Chernyshov, O., & Sverdlova, M. (2021). Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості. Ендокринологія, 26(2), 119-127. https://doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.119

Анотація

Надмірна вага та ожиріння — одна з найскладніших медичних і соціальних проблем сучасності. Для сучасного суспільства характерні фактори, які обумовлюють ожиріння: малорухливий спосіб життя, нераціональне харчування з великою часткою рафінованих продуктів, переїдання, психологічні стреси тощо. Проте роль порушень харчової поведінки (ХП) у формуванні надлишкової ваги та ожиріння вивчені недостатньо. Метою роботи є визначення особливостей різних типів ХП при надмірній масі тіла та ожирінні в залежності від гендерно-вікових чинників. Матеріал і методи. Проведено опитування 210 пацієнтів (105 жінок і 105 чоловіків). Вік жінок коливався від 19 до 60 років (середній вік становив 41,5±11,2 року), вік чоловіків — від 22 до 60 років (середній вік — 42,3±12,3 року). Всіх пацієнтів було розподілено на дві клінічні групи: 1-а група — 70 осіб (35 жінок і 35 чоловіків) з надлишковою вагою (індекс маси тіла (ІМТ) від 25,8 до 29,3 кг/м2; середній показник 27,5±1,31 кг/м2); 2-а група — 72 особи (36 жінок і 36 чоловіків) з ожирінням 1 ступеня (ІМТ від 30,0 до 33,9 кг/м2; середній показник 31,74±1,03 кг/м2). Контрольну групу склали 70 осіб (35 жінок і 35 чоловіків) з нормальною вагою (ІМТ від 19,5 кг/м2 до 23,9 кг/м2; середній показник 22,41±1,43 кг/м2). Оцінку розладів ХП проводили за допомогою адаптованого Нідерландського опитувальника ХП (The Dutch Eating Behaviour Questionnaire, DEBQ). Результати. У пацієнтів 1-ої та 2-ої груп здоровий тип ХП зафіксовано рідше, ніж у контрольній групі, у 5,38 раза (D=13,561, p<0,01) та в 10,45 раза (D=21,043, p<0,05) відповідно. У 1-й групі обмежувальний тип ХП серед жінок був зафіксований в 1,7 раза частіше, ніж у чоловіків (D=0,852, p<0,01). У 2-й групі обмежувальний тип ХП серед чоловіків зафіксований в 1,3 раза рідше, ніж серед жінок (D=0,382, p<0,01). Висновки. Обмежувальні розлади ХП є одним із провідних факторів розвитку надмірної ваги та ожиріння. Корекція розладів харчування в людей, що страждають ожирінням, повинна проводитися з урахуванням гендерних і вікових особливостей пацієнта, щоб отримати позитивні результати при коротшому курсі лікування.

https://doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-2.119
pdf

Посилання

Абсалямова ЛМ. Харчова поведінка жінок: розлади та психокорекція. Харків: «Стильна типографія»; 2019. 393 с. (Absalyamova LM. Food behavior of women: disorders and psychocorrection. Kharkiv: «Stylish Printing House»; 2019. 393 p. Ukrainian).

Абсалямова ЛМ. Психологія харчової поведінки людини. Харків: «Смугаста типографія»; 2017. 181 с. (Absalyamova LM Psychology of human eating behavior. Kharkiv: Striped Printing House; 2017. 181 p. Ukrainian).

Пономарева ЛГ. Современные представления о расстройствах пищевого поведения. Молодой ученый. 2016;(10):274-6 (Ponomareva LG. Current views on eating disorders. Young Scientist. 2016;(10):274-6. Russian).

Окорочкова ИА, Бабий АТ, Федорцова Л. К вопросу о диагностике, лечении и обучении больных алиментарным ожирением с нарушением пищевого поведения. Здоровое питание: воспитание, образование, реклама. Всероссийская конференция, 6-я. Москва; 2013; 144-5 (Okorochkova IA, Babiy AT, Fedortsova LP. On the issue of diagnostics, treatment and education of patients with alimentary obesity with eating disorders. Healthy eating: upbringing, education, advertising. All-Russian conference, 6th. Moskwa: 2013; 144-5. Russian).

Blüher M. Obesity: global epidemiology and pathogenesis. Nat Rev Endocrinol. 2019 May;15(5):288-98.

Albashir AAD. The potential impacts of obesity on COVID-19. Clin Med (Lond). 2020 Jul;20(4):e109-e113.

De Lorenzo A, Romano L, Di Renzo L, Di Lorenzo N, Cenname G, Gualtieri P. Obesity: A preventable, treatable, but relapsing disease. Nutrition. 2020 Mar;71:110615.

McCafferty BJ, Hill JO, Gunn AJ. Obesity: Scope, lifestyle interventions, and medical management. Tech Vasc Interv Radiol. 2020 Mar;23(1):100653.

Holt RI. Obesity — an epidemic of the twenty-first century: an update for psychiatrists. J Psychopharmacol. 2005 Nov;19(6 Suppl):6-15.

Treasure J, Duarte TA, Schmidt U. Eating disorders. Lancet. 2020 Mar 14;395(10227):899-911.

Mairs R, Nicholls D. Assessment and treatment of eating disorders in children and adolescents. Arch Dis Child. 2016 Dec;101(12):1168-75.

Couturier J, Isserlin L, Spettigue W, Norris M. Psychotropic medication for children and adolescents with eating disorders. Child Adolesc Psychiatr Clin N Am. 2019 Oct;28(4):583-92.

Thiel A. Sind Psychopharmaka für die Behandlung der Anorexia und Bulimia nervosa notwending? [Are psychotropic drugs necessary for the treatment of anorexia and bulimia nervosa?]. Psychother Psychosom Med Psychol. 1997 Sep-Oct;47(9-10):332-45. German.

Mayer LE, Walsh BT. The use of selective serotonin reuptake inhibitors in eating disorders. J Clin Psychiatry. 1998;59 Suppl 15:28-34.

Krüger S, Kennedy SH. Psychopharmacotherapy of anorexia nervosa, bulimia nervosa and binge-eating disorder. J Psychiatry Neurosci. 2000 Nov;25(5):497-508.