Рівень ендотеліну‑1 у крові хворих на діабет на тлі терапії цукрознижуваль ними препаратами
pdf

Ключові слова

діабет, ендотелін‑1, метформін, інсулін, дапа- гліфлозин, сульфанілсечовина, інгібітор DPP‑4.

Як цитувати

Sokolova, L., Belchina, Y., Pushkarev, V., Cherviakova, S., Vatseba, T., Kovzun, O., & Pushkarev, V. (2020). Рівень ендотеліну‑1 у крові хворих на діабет на тлі терапії цукрознижуваль ними препаратами. Ендокринологія, 25(3), 201-206. Retrieved із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/344

Анотація

Актуальність. Ендотелін (EТ) є одним із найбільш значущих регуляторів функціонального стану ендотелію судин. ET‑1 є основною серцево-судинною ізоформою системи ендотелію. ЕТ‑1 здійснює як запальний, так і проліферативний ефект і провокує патогенні процеси в серцево-судинній системі. За діабету підвищення концентрації глюкози впливає на утворення ET‑1. Мета. Метою роботи було вивчення вмісту ЕТ‑1 у крові пацієнтів із цукровим діабетом, які отримували різні гіпоглікемічні препарати. Матеріал і методи. Кількість ET‑1 оцінювали за допомогою ІФА в 103 осіб: 17 здорових добровольців і 86 пацієнтів із діабетом. Для визначення концентрації ET‑1 використовували набір EIA для ендотеліну (1-21) (Biomedica). Глікований гемоглобін визначали з використанням набору one HbA1c FS — DiaSys Diagnostic Systems. Результати. Середній рівень ендотеліну в крові хворих
на цукровий діабет склав 0,536±0,047 фмоль/мл, у контролі — 0,118±0,017 фмоль/мл. Ми не спостерігали змін рівнів ET‑1 на тлі монотерапії метформіном або інсуліном. За використання комбінацій метформін + інсулін + дапагліфлозин, інсулін + метформін і сульфанілсечовина + метформін, але не комбінації інгібітор DPP‑4 + метформін (ЦД2) спостерігалося зниження рівня ET‑1 у крові. Цікаво, що інгібітор DPP‑4 + метформін викликали істотне збільшення (0,767±0,043 фмоль/мл) концентрації ET‑1. Висновки. Отже, на тлі комбінованої терапії, за винятком пари інгібітор DPP‑4 + метформін, рівень ET‑1 у крові пацієнтів із діабетом істотно знижувався, на відміну від монотерапії.

pdf

Посилання

1. Тронько НД, Пушкарев ВМ, Соколова ЛК, Пушкарев ВВ, Ковзун ЕИ. Молекулярные механизмы патогенеза сахарного диабета и его осложнений. К.: Издательский дом Медкнига, 2018. 264 с. (Tronko ND, Pushkarev VM, Sokolova LC, Pushkarev VV, Kovzun EI. Molecular mechanisms of the pathogenesis of diabetes mellitus and its complications. K.: Medkniga Publishing House, 2018. 264 p.)
2. Jain A, Chen S, Yong H, Chakrabarti S. Endothelin‑1 traps potently reduce pathologic markers back to basal levels in an in vitro model of diabetes. J. Diabetes Metab. Disord. — 2018. — Vol. 17, N. 2. — P. 189-195. doi: 10.1007/s40200-018-0360-8.
3. Johnström P, Fryer TD, Richards HK, Maguire JJ, Clark JC, Pickard JD, et al. Positron emission tomography of [18F]-big endothelin‑1 reveals renal excretion but tissue-specific conversion to [18F]-endothelin‑1 in lung and liver. Br. J. Pharmacol. — 2010. — Vol. 159. — P. 812-819. doi: 10.1111/j.1476-5381.2010.00641.x.
4. Johnström P, Fryer TD, Richards HK, Harris NG, Barret O, Clark JC, et al. Positron emission tomography using 18F-labelled endothelin‑1 reveals prevention of binding to cardiac receptors owing to tissue-specific clearance by ET B receptors in vivo. Br. J. Pharmacol. — 2005. — Vol. 144. — P. 115-122.
5. Kalani M. The importance of endothelin‑1 for microvascular dysfunction in diabetes. Vasc. Health Risk Manag. — 2008. — Vol. 4, N. 5. — P. 1061-1068. doi: 10.2147/vhrm.s3920.
6. el-Mesallamy H, Suwailem S, Hamdy N. Evaluation of C-reactive protein, endothelin‑1, adhesion molecule(s), and lipids as inflammatory markers in type 2 diabetes mellitus patients. Mediators Inflamm. — 2007. — Vol. 2007. — P. 73635. doi: 10.1155/2007/73635.
7. Stow LR, Jacobs ME, Wingo CS, Cain BD. Endothelin‑1 gene regulation. FASEB J. — 2011. — Vol. 25. — P. 16-28. doi: 10.1096/ fj.10-161612.
8. Davenport AP. Endothelin. Pharmacol. Rev. — 2016. — Vol. 68, N. 2. P. 357-418. doi: 10.1124/pr.115.011833.
9. Chen S, Feng B, George B, Chakrabarti R, Chen M, Chakrabarti S. Transcriptional co-activator p300 regulates glucose induced gene expression in the endothelial cells. Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. — 2010. — Vol. 298. — P. E127-E137. doi: 10.1152/ ajpendo.00432.2009.
10. Horinouchi T, Hoshi A, Harada T, Higa T, Karki S, Terada K, et al. Endothelin‑1 suppresses insulin-stimulated Akt phosphorylation and glucose uptake via GPCR kinase 2 in skeletal muscle cells. Br. J. Pharmacol. — 2016. — Vol. 173, N. 6. — P. 1018-1032. doi: 10.1111/bph.13406.
11. Markowicz-Piasecka M, Huttunen KM, Sadkowska A, Sikora J. Pleiotropic activity of metformin and its sulfonamide derivatives on vascular and platelet haemostasis. Molecules. — 2019. — Vol. 25, N. 1. — P. 125. doi:10.3390/molecules25010125.
12. Пушкарев ВМ, Соколова ЛК, Пушкарев ВВ, Тронько НД. Роль АМРК и mTOR в развитии инсулинорезистентности и диабета 2 типа. Mеханизм действия метформина (обзор литературы). Проблемы эндокринной патологии. — 2016. — № 3. — C. 77-90. (Pushkarev VM, Sokolova LK, Pushkarev VV, Tronko MD. The
role of AMPK and mTOR in the developmentof insulin resistance and type 2 diabetes. The mechanism of metformin action (literature review). Prob Endocrine Pathol. 2016. — N. 3. — P. 77-90.)
13. Abdelgadir E, Ali R, Rashid F, Bashier A. Effect of metformin on different non-diabetes related conditions, a special focus on malignant conditions: review of literature. J. Clin. Med. Res. — 2017. — Vol. 9, N. 5. — P. 388-395. doi:10.14740/jocmr2922e.
14. Yang X, Xu Z, Zhang C, Cai Z, Zhang J. Metformin, beyond an insulin sensitizer, targeting heart and pancreatic β cells. Biochim. Biophys. Acta. — 2017. — Vol. 1863, N. 8. — P. 1984-1990. doi: 10.1016/j.bbadis.2016.09.019.
15. Valentine RJ, Coughlan KA, Ruderman NB, Saha AK. Insulin inhibits AMPK activity and phosphorylates AMPK Ser485/491 through Akt in hepatocytes, myotubes and incubated rat skeletal muscle. Arch. Biochem. Biophys. — 2014. — Vol. 562. — P. 62-69. doi: 10.1016/j.abb.2014.08.013.