Підсумки двадцятирічних досліджень імунітету в доклінічну фазу розвитку цукрового діабету 1-го типу в дітей за Програмою ІДЦД: 2. Вміст різних видів цитокінів і хемокінів у крові

Анотація

Мета — дослідити вміст різних видів цитокінів і хемокінів у крові нормоглікемічних дітей з обтяженою спадковістю на передклінічній, прихованій стадії розвитку цукрового діабету 1-го типу (ЦД1), що встановлювалася на підставі визначення титру автоантитіл до панкреатичних острівців (ОАА) Лангерганса. Методи. Обстежено 561 нормоглікемічну дитину за Програмою ІДЦД, яких розподілили на чотири підгрупи: 1) 104 дитини — ОАА-негативні без генетичної схильності до ЦД1 (контроль); 2) 296 пацієнтів — ОАА-негативні з генетичною схильністю до ЦД1; 3) 161 дитина — ОАА-позитивні щонайменше до двох видів ОАА (GADA і IA‑2A); 4) 86 хворих дітей із клінічним дебютом ЦД1 із групи ОАА-позитивних пацієнтів. Визначення вмісту цитокінів у сироватці крові (ІЛ‑1α, ІЛ‑1β, ІЛ‑4, ІЛ‑6, ІЛ‑10, ІФН, ЧНП) і хемокінів (ІЛ‑8 та ІЛ‑16) виконували імуноферментним методом ELISA з використанням набору реактивів фірм DIACLONE (Франція) і DRG (США). Результати. У нормоглікемічних дітей, позитивних щонайменше до двох острівцевих автоантитіл (GADA і IA‑2A), у найбільш ранню, приховану, передклінічну стадію ще перед розвитком дисглікемії значно підвищуються рівні прозапальних цитокінів (ІЛ‑1α, ІЛ‑1β, ІЛ‑6 і ЧНП) і хемокінів (ІЛ‑8/CXCL8 і ІЛ‑16) і знижується вміст у крові імунорегуляторних цитокінів, надто ІЛ‑4 і ІЛ‑10. Із розвитком дисглікемії зміни рівнів цитокінів прогресують. На час клінічної маніфестації ЦД1 у низки пацієнтів підвищені титри ОАА та рівні прозапальних цитокінів можуть зберігатися, вказуючи, що у частини з них деякі інсулін-продукуючі клітини залишаються незруйнованими попри виникнення захворювання, що може слугувати маркером у виборі виду замісної терапії. Висновок. Одним із ключових механізмів патогенезу ЦД1 є дисбаланс між прозапальними та регуляторними цитокінами.