Анотація
У клінічній практиці анемія на тлі ЦД1 трапляється часто та негативно впливає на його прогноз і перебіг. Мета роботи — визначення розповсюдженості та структури анемічного синдрому у хворих на ЦД. Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих на ЦД. Для визначення характеру анемії проводили розширений загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з визначенням концентрації креатиніну, сироваткового заліза, феритину, трансферину, вітаміну В12 і фолієвої кислоти в крові. ШКФ визначали за формулою MDRD. Результати. Встановлено, що у хворих на ЦД1 у структурі анемічного синдрому переважають ЗДА й АХЗ: у хворих на ЦД зі збереженою функцією нирок — ЗДА, у хворих на ЦД із ХХН — АХЗ. Майже кожен третій випадок анемічного синдрому має поєднаний характер. Висновки. Анемія обумовлює зниження якості життя, прискорення прогресування мікро- та макросудинних ускладнень ЦД, підвищуючи ризик загибелі хворих від серцево-судинних катастроф, тому важливе значення мають її вчасна діагностика та лікування.