Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Обстежено 199 вагітних віком від 18 до 42 років (28,6±1,7 року) у першому (10,0±0,4 тижня), другому (21,6±0,5 тижня) та третьому (34,9±0,4 тижня) триместрах вагітності. Для моніторингу стану йодного забезпечення та оцінки ефективності засобів групової йодної профілактики визначали екскрецію йоду із сечею, стан щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою ультразвукових досліджень і рівень йодної профілактики шляхом опитування. Результати. Значна частина обстежених за показниками йодурії мали йодну недостатність. Найбільший відсоток (71,1%) недостатнього йодного споживання, нижче від 150 мкг/л, спостерігався у групі вагітних, які не використовували для профілактики йодовмісні препарати. Серед жінок, які використовували йодну профілактику та приймали вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, цей відсоток складав 54,4%. Надмірні значення йодурії мали місце у 14,9% випадків серед вагітних, які отримували йодну профілактику, та у 8,5% — без неї. Лише в 27,7% випадків у вагітних, які приймали йодовмісні препарати, і в 20,4% серед тих, які не застосовували препарати, що містять йод, результати визначення йодурії були в межах 150-249 мкг/л, що свідчило про достатній рівень йодного забезпечення. Частота випадків зоба у вагітних із профілактикою та без неї за даними УЗД склала 33,3%. Поряд із
дифузним зобом у 9,4% спостережень мав місце вузловий зоб, більшість жінок обох груп мешкали в зоні йодного дефіциту. Опитування показало, що вагітні використовували для профілактики ускладнень вагітності загалом 17 різних засобів, серед них йодовмісні препарати — йодомарин, йодбаланс, тироксин; вітамінно-мінеральні комплекси, що містять йод, — мультитабс, пренатал, вітрум, вітрум-пренатал форте; вітамінно-мінеральні комплекси, що не містять йоду, — елевіт, прегнавіт, ревіт тощо, в цілому лише 24% жінок вживали препарати, які дійсно містять йод. Встановлено, що серед опитаних жінок 87,2% обізнані з проблемами, пов’язаними з йодним дефіцитом (ЙД) і його шкодою для організму, та 12,8% — не обізнані. Значна частина вагітних (70,5%) поінформовані про прояви ЙД у майбутньої дитини, 29,3% такої інформації не мали. Багатьом вагітним бракувало знань про зниження інтелекту у дітей, розумову відсталість, недостатній фізичний розвиток і можливі внутрішньоутробні вади розвитку плода внаслідок ЙД. Висновки. Значна частина вагітних (понад 70%) мали ЙД, який негативно впливає на стан щитоподібної залози та може спричинювати негативні наслідки для майбутньої дитини.
Посилання
2. Bleichrodt N., Escobar del Rey F., Morreale de Escobar G., Garcia I., Rubio C. Iodine deficiency, implications for mental and psyhomotor development in children. In: G.R. DeLong, J. Robbins, P.G. Condliffe (Eds.). Iodine and the brain. — New York: Plenum Press, 1989. — P. 269-287.
3. Касаткина Э.П. Роль асимптоматической гипотироксинемии у беременных с зобом в формировании ментальных нарушений у потомства // Пробл. эндокринол. — 2003. — № 2. — С. 3-7. (Kasatkina E.P. Role of asymptomatic hypothyroxinemia in pregnant women with goiter in the formation of mental disorders in the offspring // Probl. Endocrinol. — 2003. — № 2. — P. 3-7).
4. Glinoer D., Delange F. The potential repercussions of maternal, fetal, and neonatal hypothyroxinemia on the progeny // Thyroid. — 2000. — Vol. 10, № 10. — P. 871-887.
5. Фадеев В.В. Йоддефицитные заболевания и беременность // Гинекология. — 2003. — Т. 5, № 4. — С. 17-24. (Fadeev V.V. Iodine deficiency diseases and pregnancy // Gynecologiya. — 2003. — Vol. 5, № 4. — P. 17-24).
6. Glinoer D., Delange F., Laboureur I., de Nayer P., Lejeune B., Kinthaert J., Bourdoux P. Maternal and neonatal function at birth in a area of marginally low iodine intake // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1992. — Vol. 75, № 3. — Р. 800-805.
7. Boyages S.C. The damaged brain of iodine deficiency: Evidence for continuum effect on the population at risk. In: J.B. Stanbury (Ed.). The damaged brain of iodine deficiency. — New York: Cognizant Communication Corporation, 1994. — P. 251-258.