Ендокринологія | Endokrynologia

Українсько-Американське проспективне когортне дослідження стану тиреоїдної системи після аварії на Чорнобильській АЕС

пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Епідеміологічні дані, що стосуються впливу радіоактивного йоду та ризику розвитку раку щитоподібної залози (ЩЗ) у дітей, дуже обмежені. Вплив радіоактивних опадів на здоров’я населення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) в Україні 26 квітня 1986 року став серйозною проблемою для системи охорони здоров’я, а також соціальної та економічної складової. Мета роботи – характеристика осіб у проспективному когортному дослідженні залежно від дози опромінення ЩЗ, віку на момент аварії на ЧАЕС, статі та соціального статусу, аналіз міграції та результати планового, додаткового та поглибленого обстеження. Матеріал і методи. У 1998 році започатковане виконання спільної Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт дослідження раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (надалі – УАП), який передбачав обстеження мешканців України: а) які на момент аварії на ЧАЕС постійно проживали або тимчасово перебували в найбільш радіаційно забруднених районах Житомирської, Київської та Чернігівської областей, б) яким на момент аварії було до 18 років, в) яким у перші тижні після аварії на ЧАЕС було проведено радіометрію щитоподібної залози (ЩЗ) та г) яких було відібрано згідно з методом випадкової вибірки. Процедура обстеження учасників УАП складалася з реєстрації, ультразвукового обстеження ЩЗ, аналізу крові (визначення рівнів тиреотропного гормону, вільного тироксину, тиреоглобуліну, іонізованого кальцію, антитіл до тиреопероксидази та тиреоглобуліну) і визначення рівня йоду в сечі, консультації лікаря-ендокринолога, а також опитування з метою реконструкції доз опромінення ЩЗ. У разі необхідності призначали додаткове поглиблене обстеження в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР) (зокрема, тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію ЩЗ) і відповідне лікування. Результати. За період з квітня 1998 року до грудня 2000 року включно пройшли перший цикл обстеження 13 243 потенційних учасників УАП, серед яких 46,4% осіб мали дозу опромінення ЩЗ менше ніж 0,3 Гр, 26,3% осіб – від 0,3 до 1,0 Гр і 27,3% осіб – більше ніж 1,0 Гр (інформація була відсутня для 20 осіб); 50,8% обстежених були жінки, 49,2% – чоловіки; 34,2% осіб на момент аварії на ЧАЕС мали вік до 4 років, 29,7% – від 5 до 9 років, 29,9% – від 10 до 14 років, 6,2% – від 15 до 18 років включно. Надалі другий цикл обстеження (2001-2003 роки) пройшли 12 419 учасників УАП, третій (2003-2005 роки) – 11 745, четвертий (2005-2008 роки) – 10 187 і п’ятий (2012-2015 роки) – 10 146. 26,7% учасників УАП змінили місце проживання. Поширеність захворювань ЩЗ серед учасників УАП залежно від циклу скринінгу становила: злоякісні новоутворення – 4,38-16,77 випадку на 1000 людино-років, фолікулярні аденоми – 0,51-3,65, дифузний нетоксичний зоб – 200,44-225,80, дифузний токсичний зоб – 0,60-1,87, нетоксичний вузловий зоб – 19,71-173,86, автоімунний тиреоїдит – 4,61-14,14, післяопераційний гіпотиреоз – 5,36-16,16 і набутий гіпотиреоз – 0,81-1,28. Останніми роками проводяться заходи з підтримання когорти УАП, у рамках яких було охоплено 12 274 учасників когорти (92,7% від загальної кількості), 11 532 з них (87,0%) надали згоду на подальшу участь у Проєкті. Висновки. За 17 років виконання УАП вдалося утримати 76,5% учасників. Поширеність злоякісних новоутворень (як довічного діагнозу), дифузного токсичного зоба, нетоксичного вузлового зоба, автоімунного тиреоїдиту і післяопераційного гіпотиреозу поступово зростала. Поширеність фолікулярної аденоми та дифузного нетоксичного зоба мала тенденцію до зниження. Поширеність набутого гіпотиреоза залишалась без змін. Поширеність майже всіх захворювань ЩЗ значно перевищувала офіційні дані для України та північних регіонів України (зокрема, Житомирської, Київської та Чернігівської областей). Перспективи. Відновлення активних обстежень після скасування воєнного стану та нормалізації ситуації в Україні.

Аналіз віддалених наслідків опромінення радіойодом після аварії на Чорнобильській АЕС: захворюваність на доброякісну тиреоїдну патологію в Українсько- Американській когорті

M.D. Tronko, O.V. Lapikura, G.A. Zamotayeva, H.M. Terekhova, I.P. Pasteur — пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) призвела до масштабного радіоактивного забруд-
нення, при цьому основним дозоутворювальним чинником для населення, особливо дітей і підлітків, були радіоактивні
ізотопи йоду (переважно 131I), мішенню яких є щитоподібна залоза (ЩЗ). Оцінка віддалених наслідків такого опромінення
залишається актуальною науковою проблемою. Мета дослідження. Оцінити показники захворюваності на доброякіс-
ну тиреоїдну патологію серед учасників Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку та інших
захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (УАП) у віддалені строки після
аварії та провести їх порівняльний аналіз з офіційними епідеміологічними даними для відповідних регіонів і України за-
галом. Матеріал і методи. У 1998-2000 роках у межах класичного проспективного когортного дослідження, що реалізу-
ється у співпраці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР) та Національ-
ного інституту раку США (National Cancer Institute, USA), було сформовано когорту осіб, які: а) на момент аварії постійно
проживали або тимчасово перебували в найбільш радіаційно забруднених районах Житомирської, Київської та Черні-
гівської областей; б) були віком до 18 років на час аварії; в) пройшли радіометрію ЩЗ у перші тижні після аварії; г) були
відібрані за методом випадкової вибірки. Програма обстеження включала реєстрацію, ультразвукове дослідження ЩЗ,
лабораторні аналізи (тиреотропний гормон, вільний тироксин, тиреоглобулін, іонізований кальцій, антитіла до тирео-
пероксидази та тиреоглобуліну), визначення йоду в сечі, консультацію ендокринолога та анкетування для реконструкції
доз опромінення ЩЗ. За показаннями проводили поглиблені обстеження, зокрема тонкоголкову аспіраційну пункційну
біопсію ЩЗ, і призначали відповідне лікування. Для аналізу використовували клінічні діагнози, встановлені за підсум-
ковими ендокринологічними висновками. Проведено 5 активних циклів скринінгу: 1-й (1998-2000 роки), 2-й (2001-
2003 роки), 3-й (2003-2005 роки), 4-й (2005-2008 роки) і 5-й (2012-2015 роки). Показники захворюваності на 2-5 ци-клах розраховували з урахуванням середньої тривалості між обстеженнями та виражали у вигляді кількості випадків
на 1000 людино-років. Статистичний аналіз виконували з використанням відповідних програмних пакетів. Усі учасники
(або батьки неповнолітніх) надали письмову інформовану згоду. Результати. За даними обстеження встановлено сут-
тєво вищі показники захворюваності серед учасників УАП на фолікулярну аденому, дифузний нетоксичний і токсичний
зоб, вузловий нетоксичний зоб, автоімунний тиреоїдит, післяопераційний та набутий гіпотиреоз порівняно з офіційними
даними Міністерства охорони здоров’я України для відповідних регіонів і країни загалом. Підвищені показники значною
мірою зумовлені особливостями реалізації УАП, притаманними масовим скринінговим програмам: активним медичним
наглядом незалежно від наявності скарг, високою кваліфікацією персоналу, кращим матеріально-технічним забезпечен-
ням і ширшим спектром діагностичних процедур. Додатково на відмінності могли впливати різні діагностичні критерії,
йододефіцит у північних регіонах України та радіаційний фактор, дослідження якого є основною метою УАП. Висновки.
Показники захворюваності на основні види доброякісної тиреоїдної патології серед учасників УАП через 12-29 років
після аварії на ЧАЕС суттєво перевищують відповідні офіційні дані Міністерства охорони здоров’я України для північних
регіонів та України за цей же період.

Формування, характеристика та довготривалий моніторинг когорти осіб, опромінених внутрішньоутробно внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

O.V. Lapikura, GA Zamotayeva , MD Tronko — пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Внутрішньоутробний період розвитку є одним із найбільш чутливих до впливу іонізувального випромінюван-
ня, проте епідеміологічні дані щодо віддалених наслідків такого опромінення залишаються обмеженими. У зв’язку з цим
особливого значення набуває формування когорт осіб, опромінених у внутрішньоутробному періоді, та їх подальше
тривале спостереження. Мета роботи — опис формування, характеристик та довготривалого спостереження когорти
осіб, які зазнали внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), а також оцінка збе-
реження її структури на різних етапах дослідження. Матеріал і методи. Когорта Українсько-Американського проєкту
«Дослідження наслідків опромінення у внутрішньоутробному стані (In Utero) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
(Проєкт In Utero) була сформована в межах Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку та
інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (УАП). До неї включали
пари мати-дитина, в яких мати була вагітною в період активного радіойодного забруднення після аварії на ЧАЕС, прожи-
вала на радіаційно забруднених територіях Київської, Житомирської та Чернігівської областей та народила живу дитину.
Паралельно було сформовано групу порівняння з районів із низьким рівнем радіаційного забруднення. Аналіз базу-
вався на даних двох циклів клінічного скринінгу та подальшого дистанційного анкетування станом на кінець 2025 року.
Результати. У результаті відбору було отримано дані про 5042 пари мати-дитина, з яких після першого циклу скринінгу
сформовано когорту Проєкту In Utero з 2582 учасників. У другому циклі обстеження взяли участь 1822 особи (70,6%), а в анкетуванні – 2490 (96,4%). Аналіз показав, що основні демографічні, територіальні та експозиційні характеристики ко-
горти залишалися загалом стабільними на різних етапах спостереження. Розподіл за рівнем опромінення щитоподібної
залози (ЩЗ) не зазнав статистично значущих змін. Поширеність тиреоїдної патології в когорті In Utero була нижчою, ніж в
когорті УАП, однак у більшості випадків перевищувала популяційні показники. Висновки. Сформована когорта осіб, які
зазнали внутрішньоутробного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, зберегла свою основну структуру в умовах довго-
тривалого спостереження та може розглядатися як придатна для подальших аналітичних епідеміологічних досліджень.
Отримані результати підтверджують доцільність продовження спостереження за когортою та використання її для ви-
вчення віддалених наслідків внутрішньоутробного опромінення.

Досвід довготривалого ультразвукового спостереження членів Українсько-Американської тиреоїдної когорти

YeA Shelkovoi , VM Shpak , VYe Luchytskiy , YuA Didenko , MD Tronko — пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

З метою дослідження впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської аварії на розвиток ти-
реоїдної патології за співробітництва ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН Украї-
ни» (ІЕОР, Україна) та Національного інституту раку США (National Cancer Institute, USA) було спроєктовано та розпочато
довготривалі когортні дослідження (Українсько-Американський Проєкт «Наукова програма дослідження раку та інших
захворювань щитоподібної залози в Україні після аварії на Чорнобильській АЕС», надалі – Проєкт). Основна Українсько-
Американська когорта (УкрАм-когорта) (діти та підлітки на момент аварії на Чорнобильській атомній електростанції
(ЧАЕС)) створена в 1998-2000 роках. Дещо пізніше, у 2003-2006 роках, була сформована когорта осіб, опромінених в
утробі матері (пренатально), (УкрАм-In Utero-когорта). Вказані тиреоїдні епідеміологічні дослідження передбачали пе-
ріодичні медичні обстеження пацієнтів, важливим етапом яких були ультразвукові дослідження (УЗД) щитоподібної за-
лози (ЩЗ). Мета. Деталізувати стандартизовану процедуру обстежень в рамках Проєкту, описати ключові результати
довготривалого УЗД спостереження (20-27 років) членів УкрАм-когорти та УкрАм-In Utero-когорти, дати загальну харак-
теристику сформованих інформаційних масивів, провести огляд наукових досліджень на їх основі. Матеріал і методи.
Протягом періоду спостереження основна когорта мала чотири активні скринінги обстеження за період 1998-2008 рр.
УкрАм-InUtero-когорта після першого обстеження у 2002-2006 роках спостерігалась пасивно (2007-2008). З 2009 року
спостереження когорт синхронізовано. На сьогодні останній активний скринінг (п’ятий та другий відповідно) було здій-
снено у 2012-2015 роках. Стандартизовані процедури медичного клініко-лабораторного обстеження в Проєкті та проце-
дура УЗД обстежень зокрема, детально описані. Результати. Результати УЗД обстежень членів епідеміологічних когорт
(п’яти циклів скринінгу УкрАм-когорта та двох скринінгів УкрАм-In Utero-когорта) акумульовані у вигляді формалізова-
ної бази даних (БД) ультразвукових показників та комп’ютерного сховища УЗД зображень та відео. Наведені характерис-
тики УЗД приладів, що використовувались для УЗД у різний період дослідження. БД Проєкту містить результати понад
71 тисячі окремих обстежень для близько 15 800 осіб. Станом на кінець 2024 року тривалість УЗД спостереження за чле-нами основної УкрАм-когорти становила близько 156 тисяч людино-років, відповідно для когорти In Utero – 16,5 тисяч
людино-років. Розповсюдженість вузлової патології діаметром ≥5 мм для активного скринінгу об’єднаної УкрАм-когор-
ти 2012-2015 років оцінено 162,0 (95% ДІ: 155,3; 168,6) на 1000 обстежених. Для жінок відповідний показник у 2,3 раза
вищий ніж для чоловіків. Висновки. Періодичне УЗД обстеження дало змогу на ранній стадії діагностувати структурну
патологію ЩЗ серед членів об’єднаної УкрАм-когорти протягом усього періоду спостереження. На основі багаторічних
спостережень основної та In Utero когорт (понад 25 та понад 20 років відповідно) сформовані унікальні інформаційні
масиви з результатами УЗД спостережень, клінічних, демографічних та дозиметричних даних, що служать основою для
численних наукових досліджень та публікацій.

Значення передопераційної цитологічної діагностики у виконанні завдань Українсько- Американського проєкту дослідження раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні, спричинених аварією на Чорнобильській АЕС

YuM Bozhok , GV Zelinska , VM Shpak — пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Найбільша в історії людства техногенна катастрофа 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС),
яка призвела до масштабного викиду значної кількості радіонуклідів йоду в атмосферу та опромінення великої по-
пуляції, надала унікальну можливість вивчення впливу іонізувального випромінювання на здоров'я людей. Основним
довгостроковим наслідком аварії на ЧАЕС стало різке збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози (ЩЗ) у
мешканців радіоактивно забруднених територій України, що зумовило низку вітчизняних і міжнародних досліджень. Для
вивчення наслідків опромінення за співробітництва ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка
НАМН України» та Національного інституту раку США (National Cancer Institute, USA) було започатковано «Українсько-
Американський Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії
на Чорнобильській АЕС». Метою нашої роботи стала оцінка внеску передопераційної цитологічної діагностики в ефек-
тивність моніторингу, діагностики та лікування пухлин ЩЗ, а саме папілярної тиреоїдної карциноми (ПТК) у пацієнтів із
когорти Українсько-Американського проєкту. Матеріал і методи. Усі сонографічно підозрілі ураження ЩЗ направляли
на проведення тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) із подальшим цитологічним дослідженням. Пункта-
ти фіксували метанолом та забарвлювали за Романовським-Гімза. Цитологічні висновки формували згідно з системою цитологічних звітів – Bethesda. Результати. За період 1998-2023 рр., у рамках Українсько-Американського когортного
дослідження, у 197 прооперованих членів когорти, яким виконали передопераційну ТАПБ, післяопераційне гістопато-
логічне дослідження встановило ПТК. У 81,7% із них цитологічно було також виявлено ПТК або підозру на неї, у 14,72%
цитологічно виявлена фолікулярна неоплазія (ФН). Залежно від того, чи вважалася цитологічна інтерпретація ФН «по-
зитивною» чи «негативною», чутливість цитологічного визначення ПТК ЩЗ становила 96,4% та 81,7% відповідно. Не було
виявлено різниці за цитоморфологічними характеристиками ПТК між пацієнтами з когорти та пацієнтами з вільних від
радіаційного забруднення територій. Аналіз частоти мікроядер у тиреоцитах пунктатів ПТК пацієнтів виявив відсутність
залежності між опроміненням радіоактивним йодом та появою мікроядер в епітеліальних клітинах ПТК. Показана сут-
тєва статистично вірогідна різниця в частоті появи мікроядер між ПТК та доброякісними вузлами з А-клітин (р<0‚01).
Отримані результати свідчать‚ що мікроядра можуть бути використані як маркер малігнізації епітелію в складних для
цитологічної діагностики випадках відсутності псевдовключень цитоплазми в ядро. Висновки. Чутливість цитологічно-
го визначення ПТК в Українсько-Американському когортному дослідженні раку ЩЗ за період 1998-2023 рр. становила
96,4% та 81,7% відповідно, залежно від того, чи вважалася цитологічна інтерпретація ФН «позитивною» чи «негатив-
ною». Аналіз цитологічних препаратів утворень пацієнтів із когорти та пацієнтів із «чистих» або вільних від радіаційного
забруднення територій не виявив між ними різниці за цитоморфологічними характеристиками, включаючи наявність
мікроядер у ПТК ЩЗ. Мікроядра не можна розглядати як маркер «радіаційних карцином», але можна використовувати
як цитологічний маркер малігнізації А-клітин, оскільки існує статистично вірогідне збільшення їхньої кількості в ПТК

Хірургічне лікування та післяопераційне спостереження пацієнтів із папілярною тиреоїдною карциномою після Чорнобильської катастрофи (за даними госпітального реєстру)

пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Папілярна тиреоїдна карцинома (ПТК) визнана основним типом пост-Чорнобильського радіогенного раку щи-
топодібної залози, на дослідженні якої зосереджена увага численних наукових установ світу. В Україні головним центром
цього напрямку був і залишається ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»
(ІЕОР). Мета. На основі даних госпітального реєстру ІЕОР провести аналіз демографічних даних, тактики хірургічного
лікування, результатів довгострокового спостереження мешканців України різного віку з ПТК, яких було прооперовано в
ІЕОР після Чорнобильської катастрофи протягом 30-річного періоду. Матеріал і методи. До дослідження включено всі
наявні випадки первинних операцій з приводу ПТК за 1990-2019 роки, діагностовані в осіб, народжених до 1 січня 1987
року, які в тому чи іншому ступені могли зазнати опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи в постнатальному
чи пренатальному періодах (7247 пацієнтів). Проаналізовано дві групи пацієнтів: ті кому на час аварії на ЧАЕС було до
18 років, вони становили групу підвищеного ризику щодо розвитку радіогенної ПТК (група «0-18», 3610 випадків), та ті,
кому на час аварії виповнилось 19 і більше років, вони становили, відповідно, групу нижчого ризику за стандартами
радіаційної медицини (група «Інші», 3637 випадків). Період спостереження: від 1990 року (початок вірогідного зростан-
ня захворюваності на рак щитоподібної залози в Україні після Чорнобильської катастрофи) до 2019 року (досягнення
достатнього періоду післяопераційного спостереження за пацієнтами). Для аналізу динаміки змін показників із часом
весь період 1990-2019 роки було розбито на 10 періодів по 3 роки. Результати. Відсоток чоловіків у групі «0-18» був
статистично значуще вищим на початку дослідження (37,7% проти 17,4% в групі «Інші») та поступово зменшувався до
2008 року, після чого він становив близько 18% в обох групах. У групі пацієнтів «0-18» порівняно з групою «Інші» також
спостерігалася суттєво вища частота ураження регіонарних лімфовузлів (N1) протягом 1990-2007 років. У наступних роках перевага відсотка N1 у групі «0-18» залишалася статистично значущою порівняно з групою «Інші», але в самій групі
«0-18» частота реґіонарних метастазів суттєво знизилася з 66,2% у 1990-1992 роках до 28% протягом 2008-2019 років.
Відсоток пацієнтів із ПТК із найбільш постраждалих 6 північних регіонів України не зазнав статистично значущих змін між
групами тих, кому було <18 чи ≥19 років в 1986 році, але мав тенденцію до зменшення з більш ніж 70% у перші роки до-
слідження до приблизно 40-50% у 2017-2019 роках. Динаміка частоти хронічного тиреоїдиту (ХТ) була доволі варіабель-
ною: до 2008 року ознаки ХТ визначалися рідше в групі «0-18», а у 2011-2019 роках, напроти частіше, ніж в групі «Інші».
Поступове збільшення відсотка тиреоїдектомій відбувалось з 1990 до 1998 року як у групі «0-18», так і в групі «Інші» при
статистично значущій перевазі перших. З 1999 по 2007 рік відсоток тиреоїдектомій вже не мав статистично значущої різ-
ниці між групами, а з 2008 до 2019 року відсоток тиреоїдектомій у групі «0-18» став нижчим, ніж у групі «Інші» (p<0,001).
Висновки. Визначена протягом 30-річного періоду спостереження нижча частота рецидивів (повторних операцій) у
групі «0-18» проти групи «Інші» дозволяє припустити більш сприятливий прогноз при лікуванні пацієнтів із групи підви-
щеного ризику щодо розвитку радіогенної ПТК.

Система реконструкції доз внутрішнього опромінення щитоподібної залози жителів України радіонуклідами йоду внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози (РЩЗ) серед осіб, які зазнали впливу радіонуклідів
йоду в дитинстві та підлітковому віці, є основним довгостроковим наслідком аварії на Чорнобильській атомній елек-
тростанції (ЧАЕС). Уже через 5-6 років після аварії було зафіксовано різке збільшення кількості випадків РЩЗ у дітей та
підлітків, що мешкали на радіоактивно забруднених територіях України. Це явище зумовило низку міжнародних раді-
аційно-епідеміологічних досліджень, спрямованих на кількісну оцінку ризику розвитку радіаційно-індукованого раку
та інших захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) в осіб з опроміненою ЩЗ, що, своєю чергою, потребує визначення доз
опромінення ЩЗ осіб, залучених до дослідження. Мета роботи. Огляд сучасної системи дозиметрії ЩЗ TD20 та резуль-
татів застосування цієї системи для реконструкції доз опромінення ЩЗ, отриманих населенням України у квітні-липні
1986 року внаслідок надходження до організму радіонуклідів йоду. Матеріал і методи. Жителі України, опромінені
радіонуклідами йоду внаслідок аварії на ЧАЕС, були розподілені на 4 дозиметричні групи за критерієм наявності вимі-
рювань радіоактивності в ЩЗ та іншої інформації, необхідної для розрахунку доз опромінення ЩЗ. Методологія рекон-
струкції дози опромінення ЩЗ залежить від того, до якої дозиметричної групи належить особа. Дози опромінення ЩЗ
були розраховані для таких шляхів опромінення: надходження 131I, а також 132Te+132I та 133I через вдихання радіоактивно
забрудненого повітря; споживання харчових продуктів, таких як молоко, молочні продукти та листові овочі у період з
26 квітня по 14 липня 1986 року. Результати. Середнє арифметичне значення доз опромінення ЩЗ радіонуклідом
131I для 13 204 членів Українсько-Американського когортного дослідження «Науковий проєкт вивчення раку та інших
захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (дозиметрична група 1) ста-
новить 527 мГр, а медіана – 198 мГр. Середня арифметична доза опромінення ЩЗ внаслідок надходження 131I серед
146 425 осіб, у яких була виміряна активність у ЩЗ у травні-червні 1986 року (дозиметрична група 2), становить 230 мГр,
а медіанна доза – 94 мГр. Найвищі усереднені та зважені за населенням області дози опромінення ЩЗ (дозиметрична
група 3) отримали мешканці Чернігівської (середнє арифметичне – 150 мГр, медіана – 60 мГр), Київської (130 та 51 мГр) та Житомирської (120 та 49 мГр) областей. Сумарні пренатальні та постнатальні дози опромінення ЩЗ розраховані для
2582 членів української когорти осіб, які зазнали впливу 131I внутрішньоутробно (дозиметрична група 4) варіювалися
від 0 до 2,7 Гр. Середня сумарна доза опромінення ЩЗ від 131I становить 87 мГр, а медіана 17 мГр. Внесок 132Te+132I та 133I у
загальну дозу опромінення ЩЗ є найбільшим для мешканців Прип'яті (22-40%, залежно від віку на момент опромінення),
для мешканців районів, наближених до ЧАЕС, він становить 8-11%, а для мешканців решти районів не перевищує 3%.
Висновки. У роботі представлено оновлену систему реконструкції доз внутрішнього опромінення ЩЗ (TD20) жителів
України радіонуклідами йоду внаслідок аварії на ЧАЕС, а також результати застосування цієї системи для реконструк-
ції доз опромінення ЩЗ: 13 204 членів Українсько-Американського когортного дослідження, 2582 членів української
когорти осіб, опромінених in utero, 146 425 осіб, які мали вимірювання радіоактивності в ЩЗ у травні-червні 1986 року
та мешканців 30 353 населених пунктів 24 областей України, Автономної Республіки Крим і міст Києва та Севастополя.

Актуальні проблеми йодного забезпечення населення північного регіону України, що постраждав внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції

VI Kravchenko, OI Kovzun , TF Zakharchenko , OV Rakov , VI Krasnikov , MD Tronko — пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

У результаті аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) одним із головних дієвих факторів були радіоактивний йод-
131 (131І) та інші радіоізотопи йоду, що мають велику спорідненість до щитоподібної залози (ЩЗ) і впливають на йодне за-
безпечення (ЙЗ) населення. Йододефіцит (ЙД) викликає підвищене поглинання 131І ЩЗ при ядерних катастрофах і може
викликати подальше її пошкодження. Окрім того, виникають не тільки захворювання ЩЗ, але й патологія вагітності, по-
рушення фізичного і розумового розвитку, погіршення загального стану здоров’я і навіть зниження розумового потен-
ціалу нації. Мета дослідження: проаналізувати стан ЙЗ населення північного регіону України на підставі багаторічних
досліджень. Матеріл і методи. Згідно з критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проведено комп-
лексне масштабне епідеміологічне дослідження ЙЗ дитячого та дорослого населення північного регіону України, що по-
страждав внаслідок аварії на ЧАЕС, із застосуванням методів пальпації, ультразвукового дослідження ЩЗ та визначення
екскреції йоду з сечею. Загалом за підтримки ВООЗ та Міжнародного надзвичайного фонду допомоги дітям при Орга-
нізації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) протягом 1997-2000 років обстежено 10 420 дітей і підлітків. Виконано дослідження
в рамках Українсько-Американської програми «Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної
залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (Українсько-Американський проєкт) згідно з протоколом,
узгодженим установами України та Сполучених штатів Америки. У рамках проєкту ВООЗ «STEPS» (дослідження хронічних
захворювань) у період із липня по листопад 2019 року проаналізовано 263 зразки сечі пацієнтів випадково рівномірно
відібраних із різних населених пунктів України. У 2024-2025 роках досліджено йодний статус у 108 мешканців м. Києва.
Результати. Дослідження 1997-2000 років у населених пунктах Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської
областей, а також у м. Києві показали частоту зоба від 17,46% до 77,42%. Медіани йодурії відповідно 46,7, 62,9, 54,3,
52,08, 62,9 мкг/л свідчили про середній і слабкий ступінь йодної недостатності (ЙН). Результати Українсько-Американ-
ського проєкту (1998-2000 рр.) показали наявність ЙД середнього і слабкого ступеня. Рівень споживання йодованої
солі був дуже низьким – до 5%. Після прийняття державної програми «Профілактика йодозалежних захворювань на
2002-2005 роки» споживання збільшилось на 15%. Рівень ЙЗ населення у 2019 році за програмою ВООЗ «STEPS» у пів-нічному регіоні України наближався до середнього ступеня ЙН. Дослідження у 2024-2025 роках засвідчили наявність у
населення м. Києва ЙД слабкого ступеня. Висновок. ЙД на територіях, постраждалих після аварії на ЧАЕС, зберігається.
Позитивна тенденція поліпшення йодного статусу в окремих районах не розв’язує проблему ліквідації ЙД, що вимагає
створення стійкої, контрольованої системи ЙЗ населення постраждалих областей.

Ідентифікація випадків злоякісних новоутворень серед учасників епідеміологічних досліджень віддалених наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Проспективні когортні дослідження, у тому числі дослідження віддалених наслідків аварії на Чорнобильській
атомній електростанції (ЧАЕС), потребують тривалого спостереження за учасниками з метою реєстрації їх життєвого
стану та медичних подій, зокрема захворювань на злоякісні новоутворення (ЗН). Одним із використаних методів є авто-
матизоване зіставлення даних (record linkage) когорти Українсько-Американської програми «Науковий проєкт вивчення
раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (УкрАм когорта) та
медичних записів Національного канцер-реєстру України (НКРУ). Мета. Описати методи ідентифікації в базі даних НКРУ
захворювань на ЗН серед членів радіологічно значущих когорт, досвід застосування record linkage в провідних постчорнобильських
дослідженнях та деякі наукові результати, отримані з використанням подібних технологій. Матеріал
і методи. Використані дані НКРУ за період з 1998 по 2024 рік. Автоматизоване зіставлення даних проводилося з вико-
ристанням алгоритмів та програмного забезпечення, розроблених НКРУ. Результати. Представлений опис методології,
процесів та результатів автоматизованого зіставлення даних (record linkage) для пошуку випадків захворювання на ЗН
щитоподібної залози (ЩЗ) та інших локалізацій серед членів УкрАм когорти та учасників інших епідеміологічних до-
сліджень. Висновки. Використання електронних баз даних НКРУ та автоматизованих методів record linkage дозволило
ефективно виявляти захворювання на ЗН серед членів УкрАм когорти протягом усього періоду дослідження. Отримана
інформація дає змогу кількісно оцінити вплив віддалених наслідків аварії на ЧАЕС на онкологічну захворюваність до-
сліджуваної когорти.

Формування когорти та бази даних для епідеміологічного дослідження жінок, опромінених під час лактації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

GA Zamotayeva , OV Lapikura , IP Pasteur , MD Tronko — пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Рак молочної залози (РМЗ) є найпоширенішим онкологічним захворюванням серед жінок. Попри відносно ви-
соку радіочутливість тканини молочної залози, епідеміологічні дані щодо впливу радіоактивних випадінь після ядерних
аварій на ризик розвитку цього захворювання залишаються обмеженими та непереконливими. Це зумовлює необхід-
ність створення великих добре охарактеризованих когорт із можливістю індивідуальної оцінки дозового навантаження
та врахування модифікуючих факторів. Формування спеціалізованої бази даних є ключовим етапом для проведення
таких досліджень. Мета роботи – оцінити процес формування когорти та створення реєстру жінок, які зазнали опро-
мінення під час лактації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС), а також ефективність підходів до збору, вери-
фікації та лінкеджу даних для подальших епідеміологічних досліджень. Матеріал і методи. Когорта Українсько-Амери-
канської програми «Наслідки для здоров’я жінок української когорти, опромінених під час лактації внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС» (Програма) сформована з жінок, які на момент аварії проживали в найбільш радіоактивно забруд-
нених районах Київської, Житомирської та Чернігівської областей і могли в цей період годувати груддю. Формування
реєстру здійснювалося на основі даних реєстраційних журналів пологових закладів, баз даних Українсько-Американ-
ських проєктів, а також додаткових джерел інформації. Дослідження включало кілька етапів: створення реєстру потен-
ційних учасниць, попереднє анкетування для перевірки відповідності критеріям включення та отримання інформова-
ної згоди, а також оновлення демографічних і контактних даних. Для виявлення онкологічної патології застосовувався
лінкедж даних із Національним канцер-реєстром України. Результати. З реєстраційних журналів пологових закладів
отримано 11 533 записи про народження живих дітей. У результаті інтеграції даних із різних джерел сформовано реєстр,
що містить інформацію про 14 894 потенційні учасниці. У межах попереднього анкетування отримано 4449 анкет для 4318 жінок: 59 поштою, 1791 за результатами телефонного контакту, 2599 за участю місцевого персоналу. За результа-
тами анкетування для 4041 учасниці підтверджено відповідність критеріям включення. Проведено кілька ітерацій лінке-
джу даних із Національним канцер-реєстром України, що дозволило ідентифікувати випадки онкологічних захворювань
у когорті. Висновки. Сформовано реєстр та базу даних жінок, які зазнали опромінення під час лактації внаслідок аварії
на Чорнобильській АЕС і проживали на радіаційно забруднених територіях. Запропоновані підходи до збору, верифіка-
ції та лінкеджу даних продемонстрували практичну ефективність і можуть бути використані при формуванні подібних
когорт у радіаційній епідеміології. Перспективи. Створена база даних є основою для подальших епідеміологічних до-
сліджень, зокрема з індивідуальною оцінкою дозового навантаження та аналізом факторів ризику. Вона також може бути
використана для розширення когорти та регулярного лінкеджу з національними реєстрами.

Список публікацій за результатами виконання Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної з алози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС»

пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Список публікацій за результатами виконання Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної з алози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС»

Авторський покажчик Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (українські автори)

пн, 20 кві 2026 00:00:00 +0300

Авторський покажчик Українсько-Американського проєкту «Науковий проєкт вивчення раку та інших захворювань щитоподібної залози
в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» (українські автори)