@article{Misiura_2017, title={Стан гемодинаміки в осі б із різною масою тіла: взаємозв’язок зі склад ом тіла та інсулінорезистентністю}, volume={22}, url={https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/98}, abstractNote={<p>Мета роботи — визначення змін параметрів гемодинаміки&nbsp;методом інтегральної реографії тіла в дорослого населення&nbsp;м. Харкова із різною масою тіла залежно від його складу,&nbsp;особливостей топографії відкладання жирової тканини, рідинних&nbsp;секторів, наявності та ступеня інсулінорезистентності.&nbsp;Матеріали та методи. Обстежено 250 осіб (середній вік&nbsp;65,48±11,86 року). Особи з наявністю артеріальної гіпертензії,&nbsp;ішемічної хвороби серця та серцевої недостатності до&nbsp;дослідження не залучались. У&nbsp; бстежених визначався індекс&nbsp;маси тіла, вимірювалися обвід талії та стегон; біоімпедансним&nbsp;методом — жирова, безжирова, активна клітинна маса тіла, вміст&nbsp;загальної рідини та об’єм крові; методом інтегральної реографії&nbsp;тіла — ударний об’єм, серцевий викид, ударний та серцевий&nbsp;індекси, коефіцієнт інтегральної тонічності; вимірювалися<br>систолічний та діастолічний артеріальний тиск; визначався індекс&nbsp;інсулінорезистентності НОМА.&nbsp;Результати. Доведено, що в разі збыльшення маси тіла від&nbsp;нормальної до надлишкової та ожиріння 1, 2 та 3-го ступеня має місце зростання об’єму загальної рідини на рівні статистичної&nbsp;значущості p&lt;0,001, p&lt;0,05, p&lt;0,001 та p&lt;0,001 відповідно. Об’єм&nbsp;крові в разі збільшення маси тіла від нормальної до надлишкової,&nbsp;від ожиріння 1-го ст. до ожиріння 2-го ст., від ожиріння 2-го ст.&nbsp;до ожиріння 3-го ст. також статистично значуще збільшується&nbsp;(p&lt;0,001, p&lt;0,014 та p&lt;0,001 відповідно).&nbsp;Пацієнти з надлишковою масою тіла, ожирінням 1-го та&nbsp;2-го ступенів характеризуються абсолютним збільшенням&nbsp;систолічної функції серця за визначенням ударного об’єму&nbsp;та серцевого викиду. За ожиріння 3-го ступеня розвивається&nbsp;відносна систолічна недостатність щодо площі тіла.&nbsp;Оригінальні дослідження&nbsp;Виявлено статистично значущий зв’язок між параметрами систолічної функції та індексом маси тіла, накопиченням в організмі як&nbsp;жирової, так і безжирової маси. Визначено, що зміни системного&nbsp;артеріального тонусу осіб із надлишком ваги більшою мірою за-<br>лежать від вмісту в організмі безжирових тканин.&nbsp;Наявність зв’язку між інсулінорезистентністю і рівнями ударного&nbsp;об’єму, серцевого викиду, коефіцієнта інтегральної тонічності, систолічним та діастолічним артеріальним тиском підтверджено статистичною відмінністю на рівні p&lt;0,001 цих параметрів у групах&nbsp;осіб із наявністю інсулінорезистентності та з нормальною чутливістю тканин до інсуліну.&nbsp;Висновки. У представників української популяції з надлишком&nbsp;ваги різного ступеня доведено взаємозв’язок між параметрами&nbsp;систолічної функції серця та змінами складу тіла, рідинних&nbsp;секторів, ступенем відкладання вісцеральної жирової тканини. За<br>наявності інсулінорезистентності ці зміни поглиблюються.</p&gt;}, number={4}, journal={Ендокринологія | Endokrynologia}, author={Misiura, K.V.}, year={2017}, month={Груд}, pages={315-325} }