Прогностична модель ризику розвитку інфаркту міокарда в пацієнтів старших вікових груп із цукровим діабетом 2-го типу
pdf

Ключові слова

цукровий діабет 2-го типу
інфаркт міокарда
кардіоваскулярний ризик
логістична регресія
епігенетич- не програмування
трансгенераційний вплив

Як цитувати

Pysaruk , A., Saienko , Y., Koshel , N., & Mankovsky , B. (2026). Прогностична модель ризику розвитку інфаркту міокарда в пацієнтів старших вікових груп із цукровим діабетом 2-го типу. Ендокринологія | Endokrynologia, 31(3), 290-299. вилучено із https://endokrynologia.com.ua/index.php/journal/article/view/879

Анотація

Поєднання цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) та інфаркту міокарда (ІМ) є одним із провідних чинників скорочення тривалості життя та інвалідизації осіб старших вікових груп. Традиційні прогностичні шкали не завжди враховують тривалість метаболічних порушень та анамнестичні чинники, зокрема потенційний трансгенераційний вплив несприятливих умов, яких зазнали попередні покоління. Це зумовлює необхідність пошуку додаткових предикторів серцево-судинних подій у пацієнтів із ЦД2. Мета роботи – розробити математичну модель прогнозування ризику розвитку ІМ у хворих на ЦД2 з урахуванням клінічних, анамнестичних та епігенетичних чинників. Матеріал і методи. Проведено
ретроспективний аналіз даних 362 хворих на ЦД2 віком 30-80 років. Оцінювали демографічні та клініко-анамнестичні показники, тривалість ЦД, наявність ішемічної хвороби серця (ІХС), серцевої недостатності (СН), хронічної хвороби нирок (ХХН), а також відомості щодо голодування батьків. Для визначення незалежних предикторів ІМ застосовано бінарну логістичну регресію з розрахунком відношення шансів (odds ratio, OR), дискримінаційну здатність моделі оцінювали за площею під ROC-кривою (AUC). Результати. Побудована модель продемонструвала високу дискримінаційну здатність: площа під ROC-кривою (AUC) становила 0,82, загальна точність прогнозування –78%. Незалежними предикторами роз-
витку ІМ були стать, тривалість ЦД, наявність ІХС, СН і ХХН, а також голодування батька під час Голодомору. Включення анамнестичних відомостей про умови життя попереднього покоління розширює можливості індивідуальної оцінки кардіоваскулярного ризику та може підвищити інформативність прогнозування ІМ у пацієнтів із ЦД2. Висновок. Розроблена прогностична модель дозволяє стратифікувати хворих на ЦД2 за ризиком розвитку ІМ. Виявлена асоціація між голодуванням батька та ризиком ІМ у нащадків свідчить про потенційну роль трансгенераційних механізмів і обґрун-
товує подальше вивчення епігенетичних чинників розвитку вік-асоційованої серцево-судинної патології в українській популяції.

pdf

Посилання

Саєнко ЯА, Писарук АВ, Кошель НМ, Маньковський БМ. Клініко-демографічні характеристики пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу різних вікових груп та їх взаємозв’язок із ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень. Ендокринологія. 2024;29(3):240-6 (Sayenko YaA, Pisaruk AV, Koshel NM, Mankovsky BM. Clinical and demographic characteristics of patients with type 2 diabetes of different age groups and

their relationship with the risk of developing cardiovascular complications. Endokrynologia. 2024;29(3):240-6. Ukrainian). doi: 10.31793/1680-1466.2024.29-3.240.

Саєнко ЯА, Писарук АВ, Кошель НМ, Маньковський БМ. Взаємозв’язок між ХХН та серцево-судинною патологією у хворих на цукровий діабет 2-го типу різного віку. Український кардіологічний журнал. 2024;31(5):21-30 (Saienko YaA, Pisaruk AV, Koshel NM, Mankovsky BM. The relationship

between chronic kidney disease and cardiovascular pathology in patients with type 2 diabetes of different ages. Ukrainian Journal of Cardiology. 2024;31(5):21-30. Ukrainian). doi: 10.31928/2664-4479-2024.5.2130.

Marx N, Federici M, Schütt K, Müller-Wieland D, Ajjan RA, Antunes MJ, et al. 2023 ESC Guidelines for the management of cardiovascular disease in patients with diabetes. Eur Heart J. 2023 Oct 14;44(39):4043-140. doi: 10.1093/eurheartj/ehad192. Erratum in: Eur Heart J. 2023 Dec 21;44(48):5060. doi: 10.1093/eurheartj/ ehad774. Erratum in: Eur Heart J. 2024 Feb 16;45(7):518. doi: 10.1093/eurheartj/ehad857.

Chyun D, Vaccarino V, Murillo J, Young LH, Krumholz HM. Acute myocardial infarction in the elderly with diabetes. Heart Lung. 2002 Sep-Oct;31(5):327-39. doi: 10.1067/mhl.2002.126049.

Levey AS, Atkins R, Coresh J, Cohen EP, Collins AJ, Eckardt KU, et al. Chronic kidney disease as a global public health problem : approaches and initiatives – a position statement from Kidney Disease Improving Global Outcomes. Kidney Int. 2007 Aug;72(3):247-59. doi: 10.1038/sj.ki.5002343.

Stehouwer CDA. Microvascular dysfunction and hyperglycemia: a vicious cycle with widespread consequences. Diabetes. 2018 Sep;67(9):1729-41. doi: 10.2337/dbi17-0044

Whaley-Connell A, Sowers JR. Chronic kidney disease and the cardiometabolic syndrome. J Clin Hypertens (Greenwich). 2006 Aug;8(8):546-8. doi: 10.1111/j.1524-6175.2006.05156.x.

Hales CN, Barker DJ. The thrifty phenotype hypothesis. Br Med Bull. 2001;60:5-20. doi: 10.1093/bmb/60.1.5.

Heijmans BT, Tobi EW, Stein AD, Putter H, Blauw GJ, Susser ES, et al. Persistent epigenetic differences associated with prenatal exposure to famine in humans. Proc Natl Acad Sci U S A. 2008 Nov 4;105(44):17046-9. doi: 10.1073/pnas.0806560105.

Ordovás JM, Smith CE. Epigenetics and cardiovascular disease. Nat Rev Cardiol. 2010 Sep;7(9):510-9. doi: 10.1038/nrcardio. 2010.104.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.